Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 682/1218/14-ц
провадження № 61-8959св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року в складі колегії суддів: Варвус Ю. Д., Заїки В. М., Пастощука М. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2006 року між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте, відповідач взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 12 755,05 грн, яка судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду
від 22 лютого 2010 року стягнута з ОСОБА_1 на користь банку. Станом на
31 березня 2014 року з урахуванням вказаного наказу існує заборгованість за кредитом та відсотками у розмірі 11 599,71 грн, а також штраф: 500,00 грн (фіксована частина) та 579,99 грн (відсоткова складова).
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог із зміною підстави позову, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд у зв`язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором та з урахуванням нарахованих відсотків за вказаний період станом на 16 червня 2015 року, стягнути з відповідача на користь банку кошти у розмірі 7 885,67 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що банк звернувся до суду з позовом із пропуском встановленого статтею 257 ЦК України строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 7 885,67 грн заборгованості за кредитним договором.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, апеляційний суд, виходив із того, що банком не пропущено встановлений статтею 257 ЦК України строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідач після закінчення строку дії картки із заявою про закриття карткового рахунку не звертався та продовжував користуватися нею, у зв`язку із чим банком було продовжено строк дії такої картки. Разом з тим виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення вимог частини другої статті 625 ЦК України, оскільки після виконання судового наказу відповідач продовжував користуватися наданим кредитом, а тому банк мав право нараховувати йому проценти за користування кредитом у розмірі 72 % річних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2016 року ОСОБА_1 подавдо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що пунктами 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою передбачено, що граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на лицевій стороні картки, і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле Montn). Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, шляхом надання клієнту картки з новим строком дії. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що строк дії картки закінчився у лютому 2008 року. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримував нову картку та користувався нею, а також сплачував заборгованість у 2012 році, а тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що банком не пропущено, передбачений статтею 257 ЦК України строк звернення до суду з позовом.
Відзив інших учасників справи на касаційну скаргу не подано
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року дану справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.