ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №812/1592/15
адміністративне провадження №К/9901/28602/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 (суддя - Тихонов І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Василенко Л.А., Ханова Р.Ф.) у справі № 812/1592/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, -
встановив:
В листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ЛВП у м. Луганську), Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в розмірі 729413,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Луганськтепловоз" суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад, грудень 2013 року в розмірі 729413,00 грн.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Луганську оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтуванням доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано те, в силу положень статті 200 Податкового кодексу України та з урахуванням правового висновку Верховного Суду України, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не є правильним способом захисту прав платника податку.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Луганськтепловоз" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема зазначає, що враховуючи обставини, встановлені в судовому рішенні, яке набрало законну силу, у справі №812/2085/14, яким підтверджено право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 729413,00 грн., та невиконання податковим органом вимог статті 200 Податкового кодексу України щодо надання у встановлений п`ятиденний строк до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку, рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є правильними. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків до 01.01.2017 року визначались положеннями статті 200 Податкового кодексу України.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39), Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 (далі - Порядок №68), та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23).
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, СДПІ у м. Луганську проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ "Луганськтепловоз" заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2013 року, результати якої оформлені актом перевірки від 18.02.2014 №16/28-05-47/05763797.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, абз. а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту всього на 2 471 978,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 101457 583,00 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 № 0000071702, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 863456,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 № 0000061702, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 729413,00 грн. та застосовано фінансові (штрафні) санкції у розмірі 364706,50 грн.
Зазначені донарахування контролюючого органу було оскаржено в судовому порядку.
Так, Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2014, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015, у справі №812/2085/14, податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Донецьку від 14.03.2014 №0000071702 та 0000061702 визнано протиправними та скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.10.2018 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 у справі №812/2085/14 залишено без змін.
Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.