1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



10 лютого 2020 року

Київ

справа №760/13289/17

адміністративне провадження №К/9901/24201/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 760/13289/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Солом`янського районного суду м. Києва у складі судді Лазаренко В.В. від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від 30 травня 2019 року,



В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправним пункт 18 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 14 квітня 2017 року №30 в частині відмови в призначенні йому одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (далі також - Порядок № 975).

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення та дії відповідача є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Порядку № 975 та частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не у спосіб передбачений законом. Вважає, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до статті 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленому Порядком № 975 на день встановлення інвалідності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач отримав поранення та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Крім того, судом зазначено, що доводи відповідача про те, що позивачем не надано документів про причини та обставини поранення, спростовуються постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року у справі № 396/2015/16-а, якою вже встановлено протиправний характер відмови Новоукраїнського районного військового комісаріату у оформленні документів на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності позивачу згідно з Порядком № 975.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено, визнано протиправним пункт 37 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 38 від 14 квітня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є саме зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, так як рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що всі подані позивачем до Новоукраїнського районного військового комісаріату документи належним чином оформлені та позивач має право на одноразову грошову допомогу.



Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.



ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 23 серпня 2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Рибачука А.І. та Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/13289/17, витребувано матеріали справи.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 16 січня 1986 року по 08 вересня1986 року проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій на території Республіки Афганістан.

Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 10 червня 2014 року №1536 встановлено, що "поранення (контузія), які отримав позивач, та його захворювання ТАК пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 620573 від 22 жовтня 2014 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності до 01 листопада 2017 року; зазначено дату чергового переогляду - жовтень 2017 року. Причина інвалідності - поранення, контузія та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач 03 жовтня 2016 року звернувся до Новоукраїнського районного військового комісаріату із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності.

Проте листом Новоукраїнського районного військового комісаріату № 2562 від 04 жовтня 2016 року позивачу повернуто документи без реалізації, оскільки позивачем не виконано вимоги пункту 11 Порядку №975, а саме не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, що являється обов`язковим для надання уповноваженому органу.

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 у справі № 396/2015/16-а, яка набрала законної сили 10 лютого 2017 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного військового комісаріату, визнано протиправною відмову відповідача у оформленні документів на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності позивачу згідно з Порядком № 975; зобов`язано відповідача прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності згідно з Порядком № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військослужбовців та осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 38 від 14 квітня 2017 року позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки витрати, пов`язані з виплатою такої допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах, мають здійснюватися Державною прикордонною службою України. В обґрунтування відмови комісія зазначила, що на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, тому відповідно до пункту 17 Порядку 975 та частини шостої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби; проте Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.



ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу Міністерство оборони України обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з порушенням норм матеріального права задоволено позовні вимоги.

Скаржник наголошує, що пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога в разі настання інвалідності, мають подати до уповноваженого органу (відповідного військового комісаріату) визначені цим пунктом документи, серед яких має бути також документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Подання вищевказаного документа до уповноваженого органу є обов`язковою умовою, оскільки Законом делеговано Кабінету Міністрів України право визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.

Міністерство оборони України зазначає, що позивачем такі документи не надавалися, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Водночас, скаржник вказав, що надані позивачем акт судово-медичного обстеження, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії, не містять відомостей про обставини поранення позивача, а лише засвідчують причинний зв`язок поранення (пов`язане з виконанням обов`язків військової служби чи не пов`язане).

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно частини статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов`язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Крім того, судами встановлено, що згідно з пунктом 1 частини першої Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1989 року № 10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.


................
Перейти до повного тексту