ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 923/200/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Приватна фірма "ФОРВАРД"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (колегія суддів Богацька Н.С. головуючий, Діброва Г.І., Колоколов С.І.)
за позовом Приватного підприємства Приватна фірма "ФОРВАРД"
до Херсонської міської ради Херсонської області
про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись у суд з даним позовом, Приватне підприємство Приватна фірма "ФОРВАРД" (далі - позивач), уточнивши свої вимоги, просило визнати укладеним, з моменту набрання рішення суду законної сили, договір оренди земельної ділянки між Херсонською міською радою (далі-відповідач) та ним, загальною площею 626 кв.м, кадастровий номер 6510136900:22:002:0035, за адресою: м.Херсон, просп.Ушакова, 29, під будівництво та обслуговування будівель торгівлі, строком на 10-ть років, у запропонованій позивачем редакції.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки позивач є власником об`єкту незавершеного будівництва, який розташовано на земельній ділянці, яку позивач має намір взяти в оренду у відповідача, у зв`язку з чим укладення договору підлягає в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 (суддя Немченко Л.М.), позов задоволено.
2.2. Свій висновок суд першої інстанції мотивував тим, що позивач набув права землекористування, тому укладення договору оренди земельної ділянки є підставою для реалізації такого права та забезпечення користування нерухомим майно, яке розміщене на земельній ділянці.
2.3. Оскарженою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
2.4. Апеляційний суд виходив з того, що відсутність рішення відповідача про передачу позивачу в оренду земельної ділянки виключає підстави для укладення договору оренди земельної ділянки.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушення процесуального права. Заявник касаційної скарги зазначає, що: він набув право землекористування, оскільки є власником нерухомого майна, яке розміщено на земельній ділянці; він звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду, але відповідач своїм рішенням відмовив у наданні дозволу, що на думку заявника, є втручанням в мирне володіння майном позивача; позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.05.2019 у справі № 922/2716/17 має застосовуватися до спірних правовідносин.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказану постанову суду, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, наведених у ній висновків не спростовують.
4. Мотивувальна частина
4.1. Апеляційний суд встановив, що позивач є власником об`єкта незавершеного будівництва, який розташований в місті Херсоні, по проспекту Ушакова, 29.
4.2. Згідно Інформаційної довідки, власником земельної ділянки за вказаною адресою є територіальна громада м.Херсон в особі відповідача.
4.3. Рішенням відповідача від 30.11.2018 № 1746 було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га, яка знаходиться по проспекту Ушакова, 29 у місті Херсоні під недобудованою нежитловою будівлею для будівництва окремо розташованої адміністративної установи (діловий бізнес-центр).
4.4. Також встановлено, що 06.02.2019 позивач подав відповідачу клопотання про передачу в оренду земельної ділянки, площею 626 кв.м, кадастровий номер 6510136900:22:002:0035, за адресою: м.Херсон, просп.Ушакова, 29 під будівництво та обслуговування будівель торгівлі, строком на 10-ть років, до якого додав низку документів, зокрема, проект договору оренди земельної ділянки, але відповідач його не підписав, що стало причиною виникнення спору.
4.5. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.6. Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 наведеного Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 вказаного Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною першою статті 640 зазначеного Кодексу встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
4.7. Зі змісту вказаної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування, попереднього договору. В інших випадках, спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог, днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.