П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 127/3233/19
Провадження № 14-588цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про скасування рішення та протоколу, визнання незаконними дій щодо утримання пенсії, зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2019 року, постановлену суддею Іщук Т.П., та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, прийняту у складі суддів Сала Т.Б., Ковальчука О.В., Шемети Т.М.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання незаконними дій щодо утримання коштів у розмірі 20 відсотків від пенсії щомісячно, визнання незаконним та скасування протоколу від 26 січня 2016 року щодо утримання вказаних коштів, зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії у повному обсязі.
Короткий зміст судових рішень
2. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
3. Судові рішення мотивовані тим, що вказана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір, який з урахуванням його предмета та суб`єктного складу учасників підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У травні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
5. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги тієї обставини, що цей спір не вважається публічно-правовим та розглядається у порядку цивільного судочинства, оскільки до суду за захистом майнового цивільного права звернулася фізична особа.
Рух справи в суді касаційної інстанції
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
7. 11 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
8. Ухвала мотивована тим, що заявник оскаржує судові рішення з підстав неправильного визначення юрисдикції справи судами першої та апеляційної інстанцій.
9. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
10. 09 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
11. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
12. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. Вирішуючи питання юрисдикції цього спору, Велика Палата Верховного Суду констатує наступне.
14. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
16. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
17. Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
18. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
19. Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
20. Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
21. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
22. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
23. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.