Постанова
Іменем України
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 354/754/16-ц
провадження № 61-45644св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Татарівська сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,
треті особи: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Томиної О. О., Мелінишиної Г. П., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, треті особи: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 0,0533 по АДРЕСА_2 та квартир № 2 , № 3 , № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 .
За життя ОСОБА_6 склала заповіт від 14 серпня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2027, яким усе належне на дату смерті майно заповіла йому.
У встановлений законом строк він звернувся до Яремчанської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та 18 травня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0553 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 2611091201:13:008:0082.
Постановами державного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу від 31 серпня 2016 року вих. № 517/02-31, № 518/02-31, № 519/02-31 йому відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на квартири № 2, № 3, № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів, виданої Комунальним обласним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", унаслідок самочинної перебудови загальна площа квартири № 2 змінилася з 78,4 кв. м на 88 кв. м, квартири № 3 - з 24,8 кв. м. на 55,2 кв. м, квартири № 4 - з 28,1 кв. м, на 88,2 кв. м.
У подальшому на виконання приписів архітектурно-будівельної інспекції позивачем замовлено виготовлення проектів реконструкції квартир № 2 , № 3 , № 4, що розташовані у будинку АДРЕСА_2, та проведення технічного обстеження зазначених об`єктів з метою встановлення їх відповідності вимогам надійності і можливості їх безпечної експлуатації.
Згідно зі звітами від 14 вересня 2016 року № 33/16, № 34/16, № 35/16, складеними експертом з технічного обстеження будівель і споруд ТОВ "Альянс-Консалтинг ІФ" встановлено, що будівництво квартир № 2, № 3, № 4, розташованих у будинку АДРЕСА_2, проведене відповідно до державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил, які діяли на час будівництва, і не порушує прав і законних інтересів третіх осіб.
Відповідно до довідки Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року № 734, з урахуванням колективної заяви власників квартири № 1 у будинку АДРЕСА_2, про відсутність у них претензій до проведеної ОСОБА_6 реконструкції квартири № 2, № 3 та № 4 у цьому житловому будинку, виконавчий комітет Татарівської сільської ради зазначив про відсутність претензій до реконструкцій вказаних вище квартир.
Посилаючись на неможливість у позасудовому порядку реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у частині спадкового нерухомого майна, позивач просив у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ним право власності на: квартиру № 2 загальною площею 88,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 79 200,00 грн; квартиру № 3 загальною площею 55,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 49 680,00 грн; квартиру № 4 загальною площею 88,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 79 380,00 грн
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 2 загальною площею 88,0 кв. м, ринковою вартістю 79 200,00 грн ; на квартиру № 3 загальною площею 55,2 кв. м, ринковою вартістю 49 680,00 грн, на квартиру
№ 4 загальною площею 88,2 кв. м, ринковою вартістю 79 380,00 грн, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, у порядку спадкування за заповітом після смерті дружини ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, у травні 2018 року особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_5, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року, посилаючись на те, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки. На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини правомірності приватизації його покійною сестрою ОСОБА_6 квартири № 2 у будинку АДРЕСА_2, що належала їх матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину після смерті якої він прийняв, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом
від 16 лютого 1998 року.
Посилаючись на наведене, просив скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня
2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки
ОСОБА_5 не вирішувалося, що є підставою для закриття провадження у справі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що він успадкував спірну квартиру після смерті матері ОСОБА_7, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заслуговують на увагу, оскільки така не перебувала у її власності, а була отримана у власність ОСОБА_6 у 2005 році у порядку приватизації, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29 вересня 2005 року, тоді як відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1998 року, ОСОБА_5 успадкував після смерті матері ОСОБА_7 грошову компенсацію у розмірі 560 німецьких марок, належних спадкодавцю на підставі довідки, виданої Івано-Франківським обласним представництвом Українського національного фонду "Взаєморозуміння і примирення" від 28 січня 1998 року.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_5 , у якій він просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що апеляційним судом не враховано, що згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР
від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР" сільськими, селищними, районними радами народних депутатів приймалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким належали вказані будинки, а тому набуття ОСОБА_7 у власність квартири № 2 у будинку АДРЕСА_2, підтверджується відомостями з погосподарських книг. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_6, до складу спадщини після смерті якої увійшла також зазначена вище квартира, не мала правових підстав для її приватизації, тим більше, що він не надавав згоди на приватизацію такої. У свою чергу, приховання ОСОБА_6 обставин набуття нею у власність у порядку приватизації спірного нерухомого майна, унеможливило оскарження ним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1
від 29 вересня 2005 року.
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому він просив касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що перевіривши наведені ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Твердження
ОСОБА_5 про те, що після смерті матері ОСОБА_7 він успадкував квартиру № 2 у будинку АДРЕСА_2 є безпідставними, оскільки відповідно до виданого йому свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1998 року, після смерті матері він успадкував грошові кошти, а не спірне нерухоме майно. На момент набуття ОСОБА_6 права власності на зазначене нерухоме майно, заявник ОСОБА_5 у ній не був зареєстрований, і не мав права на її приватизацію, а отже рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про його права на спадкове майно.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.