Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
місто Київ
справа № 761/21768/16-ц
провадження № 61-7361св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року у складі судді Юзькової О. Л. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"
(далі - ПТ "Укрінбанк", банк) про визнання такою, що припинилася з 30 березня 2010 року поруки, яка виникла на підставі договору поруки, укладеного 30 вересня 2008 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (далі - АТ "Укрінбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрінбанк", та ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Байкал" (далі - ТОВ "ТД "Байкал", товариство).
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 30 вересня 2008 року між АТ "Укрінбанк" та ТОВ "ТД "Байкал" укладена кредитна угода, за умовами якої товариству надано грошові кошти у розмірі 547 000, 00 грн на умовах повернення, платності, строковості. Цього ж дня між АТ "Укрінбанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_1 поручився за виконання позичальником зобов`язань за зазначеним кредитним договором. Строк дії договору поруки окремо визначений не був, строк виконання основного зобов`язання сторони кредитного договору встановили 29 вересня 2009 року. Порука припинилася відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки банк не пред`явив позовну вимогу до поручителя протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.
Стислий виклад заперечень відповідача
Банк заперечував проти задоволення вимог, пояснив, що твердження позивача про те, що банк не скористався правом та не пред`явив вимогу про стягнення заборгованості з поручителя, не відповідає дійсності, оскільки 12 жовтня 2010 року Святошинським районним судом міста Києва прийнято рішення про стягнення з ТОВ "ТД "Байкал" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Український інноваційний банк" заборгованості за кредитним договором. Також зазначив, що Шевченківським районним судом міста Києва вже розглядалася справа за позовом ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за кредитним договором та договором поруки і у задоволенні вимог відмовлено у повному обсязі.
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зазначені судові рішення обґрунтовувалися тим, що 12 жовтня 2010 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким стягнуто з ТОВ "ТД "Байкал" та ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором від 30 вересня 2008 року № 748, яка у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків позичальником виникла станом на 18 червня 2010 року. Зважаючи на наведене, врахувавши, що кредитор пред`явив вимогу до поручителя у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору до поручителя, суди зробили висновки, що підстави вважати, що порука за договором поруки від 30 вересня 2008 року № 748/П1 припинилася з підстав непред`явлення кредитором до ОСОБА_1 вимоги щодо виконання зобов`язання, відсутні.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у листопаді 2017 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року, постановити нове рішення про задоволення вимог позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами правил частини четвертої статті 559 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
30 вересня 2008 року між АТ "Укрінбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрінбанк", та ТОВ "ТД "Байкал" укладено кредитну угоду № 748, за умовами якої товариство отримало грошові кошти у розмірі 547 000, 00 грн на строк до 29 вересня 2009 року.