Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 363/4538/17-ц
провадження № 61-6101св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2019 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
У своєму позові ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 3221886000:03:165:3006, шляхом зобов`язання внести зміни до детального плану с. Нові Петрівці, затвердженого рішенням "Про затвердження детального плану с. Нові Петрівці" від 31 липня 2017 року № 846 із відповідним відображенням належної їй земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд на графічній частині детального плану.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2019 року закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір щодо неналежного позначення земельної ділянки позивача в затвердженому детальному плані села Нові Петрівці, внаслідок прийняття сільською радою відповідного рішення. Тобто між сторонами спір про право власності на земельну ділянку не виник. У позові фактично оскаржено рішення відповідача про затвердження детального плану села, а тому порушено питання про внесення змін у вказане рішення. Спірним правовідносинам притаманні ознаки влади і підпорядкування.Отже, спір між сторонами є публічно-правовим, оскільки діяльність відповідача в сфері містобудування, у тому числі затвердження детальних планів території, внесення змін до них, належить до публічно-правових відносин, у яких відповідач діє як суб`єкт владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції у вказаній сфері, і спір виник у зв`язку з виконанням цих функцій і саме на цьому ґрунтуються спірні правовідносини.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги незаконністю оскаржуваного рішення та порушенням процедури його прийняття Новопетрівською сільською радою, саме як суб`єктом владних повноважень, а не суб`єктом цивільно-правових відносин, а тому цей спір є публічно-правовим, що виключає його розгляд за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Судукасаційну скаргу на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2019 рокута постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Вказує на те, що зі змісту уточненої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини стосуються її права власності на земельну ділянку. Позивач оскаржує документ - детальний план, затверджений рішенням Новопетрівської сільської ради у частині затвердження детального плану території на належну їй земельну ділянку, оскільки цей план не відображає меж її земельної ділянки відповідно до Генерального плану села, а на її місці розташування передбачається сквер із альтанками. Керівництво Новопетрівської сільської ради навмисне чинить перешкоди у реалізації права власності на її земельну ділянку, гарантованого Конституцією України.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У пунктах 1, 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України, у редакції, чинній на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції) наведено такі визначення:
адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтями 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.