Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 355/1022/18
провадження № 61-16050св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року в складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Соколової В. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме земельна частка (пай), що розташована на території Лукашівської сільської ради Баришівського району Київської області, а також житловий будинок по АДРЕСА_1 .
14 березня 1994 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_2 .
Разом із тим, з ОСОБА_3 постійно проживала її сестра ОСОБА_4 - мати позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 їх мати ОСОБА_4 фактично вступила в управління спадковим майном, а згодом звернулася до Баришівської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
У свою чергу 09 липня 2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла їй, ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після чого відкрилася спадщина на належне їй майно.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 за життя не оформила правовстановлюючі документи на спадкове майно після померлої ОСОБА_3, інших спадкоємців, які прийняли після неї спадщину, немає, позивач просила визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: земельну частку (пай) площею 4,29 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Лукашівської сільської ради Баришівського району Київської області та житловий будинок, площею 49,4 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку пай розміром 4,29 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Лукашівської сільської ради Баришівського району Київської області, сертифікат серії КВ № 231296, виданий 21 серпня 1997 року, яка належала ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 49,4 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка визнала позов і це не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_3, а визнання нею позову не передбачає обов`язкового порядку ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Баришівського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявниця вказує на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявні докази визнання відповідачем позову, що є підставою для його задоволення.
В оскаржуваному рішенні судом апеляційної інстанції не досліджено заяви відповідача, з яких вбачається, що ОСОБА_2 знала про розгляд справи в суді першої інстанції та що вона по суті відмовилася від своїх спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, зокрема на користь ОСОБА_1 .
Судом апеляційної інстанції не застосовано норми права, які підлягали застосуванню в частині відмови відповідачки від своїх майнових прав (права власності), а саме положення статті 347 ЦК України.
Зокрема не враховано, що в момент здійснення відмови від майнових прав на будинок та земельну частку (пай) згідно із заявами ОСОБА_2 від 26 червня та 18 липня 2018 року відповідачка не мала належного оформлення свого права власності на це майно (в тому числі не було здійснено державну реєстрацію права власності на це майно за відповідачкою), а тому не могла здійснити таку відмову без державної реєстрації цієї відмови за її заявою.
Натомість позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, прийняла спадкове майно, зокрема будинок, та вчиняли всі необхідні дії з його збереження. У свою чергу ОСОБА_2 вчасно не оформила документи на спадкове майно та протягом 17 років не доглядає за будинком. Крім того, судом апеляційної інстанції не встановлено реальну причину апеляційного оскарження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_2, в інтересах та від імені якої діє ОСОБА_5 , подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила скаргу відхилити, постанову апеляційного суду залишити без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції, - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 за життя була власницею земельної частки (паю), площею 4,29 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Баришівського району Київської області на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 231296, виданого 21 серпня 1997 року, та житлового будинку, площею 49,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 .
14 березня 1994 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_2, яка є сестрою позивача ( а.с. 26). Заповіт був посвідчений секретарем виконкому Лукашівської сільської ради Капустіною А. В.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Згідно з довідкою Лукашівської сільської ради від 26 червня 2018 року № 378 разом із ОСОБА_3 проживала її сестра ОСОБА_4 та доглядала за нею протягом п`яти років до її смерті.
Після смерті ОСОБА_3 до Баришівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися 12 квітня 2002 року ОСОБА_2 та 16 липня 2010 року ОСОБА_4
Свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 не видавалися.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, яке згідно із заповітом від 09 липня 2010 року вона заповіла своїй дочці ОСОБА_1 .
Згідно із заповітом від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_4 заповіла своїй дочці ОСОБА_6 належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лукашівської сільської ради Баришівського району Київської області, площею 0, 3265 га, кадастровий номер 3220283400:11:055:0168.