ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2020 року
Київ
справа №820/2344/16
адміністративне провадження №К/9901/27068/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 (суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 (судді: Кононенко З.О. (головуючий), Бондар В.О., Калитка О.М.) у справі №820/2344/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000082200 від 15.04.2016, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) на 51 798,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №468/20-23-22-01-06/30512344 від 28.03.2016, оформленого за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "НПО-5" за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 186.3. ст. 186, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2015 року на загальну суму 51 798,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ "НПО-5" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. До вказаних висновків контролюючий орган дійшов на підставі того, що згідно зібраної податкової інформації, яка наявна у нього, контрагент ТОВ "НПО-5" у лютому 2015 року мав правовідносини з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКРОН ІНВЕСТ", який має стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 10.09.2015, остання податкова звітність ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКРОН ІНВЕСТ" подано за лютий 2015, також у вказаного контрагента (2-га ланка) відсутні основні фонди та трудові ресурси.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Крім того, контролюючим органом на підтвердження своєї позиції було долучено до матеріалів справи копію вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 12.09.2014, відповідно до якої директор та засновник товариства ТОВ "Будівельна Компанія "Акрон Інвест", шляхом укладення угоди між старшим прокурором прокуратури Солом`янського району м. Києва, визнав себе винним в скоєнні злочину передбаченого статтею 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців).
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "НПО-5" на підставі договору підряду №14/04 від 14.04.2014.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договір, акти за формою КБ-2в, податкові накладні,, рахунки - фактури, банківські виписки.
Всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог законодавства.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення, яке на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, зазначає про неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.