ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа №320/6192/18
адміністративне провадження №К/9901/23893/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Гусака М.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
У С Т А Н О В И В :
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 15.01.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Сквирський комбінат хлібопродуктів" задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ГУ ДФС) від 01.11.2018 №0173745005.
Відповідач оскаржив це рішення, подавши 08.02.2019 апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.03.2019 повернув з тих підстав, що відповідач не виконав ухвалу від 19.02.2019 щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а наведені у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору доводи відповідача визнав безпідставними.
15.07.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, додавши до апеляційної скарги платіжне доручення від 11.07.2019 №3321 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 28ʼ 306,28 грн. Крім того, відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, обґрунтоване посиланням на зупинення впродовж тривалого часу видаткових операцій, зокрема зі сплати судового збору по рахунках ГУ ДФС у зв`язку з пред`явленням до виконання виконавчих документів про стягнення грошових коштів на користь інших осіб, що унеможливило своєчасну сплату судового збору та звернення з апеляційною скаргою в установлений частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.07.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019.
Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що наведені у клопотанні доводи відповідача щодо неможливості сплатити судовий збір не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, відтак пропущений відповідачем строк не може бути поновлений.
ГУ ДФС подало касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводу про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідач зазначив, що апеляційний суд в порушення норм статей 296, 300 Кодексу адміністративного судочинства України не дав належної оцінки підставам, вказаним в його клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, помилково визнавши їх неповажними.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну. Вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.