ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №817/2006/17
адміністративне провадження №К/9901/53061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 817/2006/17
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Радивилівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про визнання дій протипранвими, зобов`язання вчинення певних дій,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) звернулися до суду з позовом до Радивилівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Рівненській області (далі - відповідач, Радивилівський РС УДМС в Рівненській області), в якому просили:
1.1. визнати протиправним відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
1.2 зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків (позивачів) без відцифрування підпису особи, образу обличчя особи, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
2. На обґрунтування позову позивач вказав, що у зв`язку з досягненням дочкою шістнадцятирічного віку позивачі в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулися із письмовою заявою від 15 вересня 2017 року до відповідача із проханням оформити та видати неповнолітній дочці ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII. Позивачі зазначають, що з релігійних переконань вони відмовляються від оформлення для їх дочки паспорта у формі пластикової картки типу ID-1, тому просять оформити паспорт виключно у формі паспортної книжечки, форма якої, на переконання позивачів, не заборонена законодавством.
3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначила про безпідставність та надуманістю позовних вимог у зв`язку тим, що стаття 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Крім того, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", з 1 листопада 2016 року припиняється. Таким чином, законом визначено, що із 1 листопада 2016 року в Україні паспорт громадянина України оформлюється та видається тільки в у формі ID картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення та видача паспорта будь-якого іншого зразка (паспортної книжечки, ID картки, що не містить безконтактного електронного носія) припинено. Також представник відповідача зазначила, що звернення позивачів до відповідача шляхом подання заяви у паперовому вигляді не ґрунтується на нормах Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, яким передбачено подання документів для видачі паспорта громадянина України виключно засобами демографічного реєстру за особистим зверненням заявника.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
5. 15 вересня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулися до відповідача із заявою, в якій просили видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, проставити відмітку реєстрації місця проживання та провести реєстрацію громадянства України.
6. Листом від 30 березня 2017 року № 842 відповідач надав відповідь позивачу про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" запроваджено з 1 листопада 2016 року оформлення (в тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою. Посилаючись на положення даної постанови Кабінету Міністрів України відповідач зазначив, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, з 01 листопада 2016 року припиняється.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у задоволені позову відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що звернення позивачів до відповідача із письмовою заявою про видачу їх неповнолітній дочці паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, здійснено позивачами не у встановленому законом порядку.
12.1. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що жодних виключень за релігійними переконаннями громадян стосовно форми та порядку видачі паспорта ані Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", ані "Положення про паспорт громадянина України" на день звернення позивачів до відповідача та на час розгляду справи не містять.
13. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 повернуто позивачам з підстав порушення порядку подання апеляційної скарги.
14. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду без урахування норм, визначених в підпункті 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року визнано неповажними, наведені в заяві ОСОБА_1, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року в справі № 817/2006/17 та залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 .
15.1. Надано ОСОБА_1, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 десятиденний строк з дня вручення ухвали для зазначення іншої підстави щодо поновлення строку.
16. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року визнано доводи, наведені у заяві про поновлення строку на звернення до суду, неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі 817/2006/17 в зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду й тим, що наведені у заяві доводи про поновлення строку визнані судом неповажними.
ІV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 травня 2018 року, позивачами подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 12 червня 2018 року.
18. У касаційній скарзі позивачі зазначають, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про визнання доводів позивачів про поновлення строків оскарження рішення суду першої інстанції неповажними, оскільки позивачами було своєчасно направлено першу апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте позивачами було помилково направлено апеляційну скаргу не до суду першої інстанції (ураховуючи норми визначені в підпункті 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України), а безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У зв`язку із чим позивачі були вимушені повторно направити апеляційну скаргу та пропустити строк подачі апеляційної скарги визначений Кодексу адміністративного судочинства України.
18.1. За таких обставин заявники касаційної скарги просять скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
19. 14 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 817/2006/17 із Рівненського окружного адміністративного суду.
20. 25 червня 2018 року справа № 817/2006/17 надійшла до Верховного Суду.
21. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 723/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., судді Уханенка С.А., Радишевську О.Р.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.