1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №802/1343/17-а

адміністративне провадження №К/9901/2574/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 802/1343/17-а

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів Смілянця Е.С., Залімського І.Г.,



УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач), в якому просив:

1.1 визнати незаконним та скасувати наказ від 25 липня 2017 року № 13-84-к Державної служби України з безпеки на транспорті "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині його звільнення з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області 25 липня 2017 року за угодою сторін, відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), частини другої статті 86 Закону України "Про державну службу";

1.2 поновити на роботі на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з 26 липня 2017 року із виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позову позивач вказав, що 04 липня 2017 року в Укртрансбезпеці відбулась нарада, для участі в якій, відповідно до окремого доручення, було зобов`язано прибути керівників територіальних органів Укртрансбезпеки. Нараду проводив голова Укртрансбезпеки Ноняк М.В. По закінченні наради Ноняк М.В. проводив співбесіди окремо з кожним керівником територіального органу. У ході співбесіди ОСОБА_1 було наполегливо запропоновано написати по дві заяви про звільнення (одна - за власним бажанням, друга - за угодою сторін) без зазначення дати подання заяви та дати звільнення. Розуміючи, що такі заяви не відповідають вимогам чинного законодавства про працю та внаслідок цього не мають юридичної сили, останній написав заяви (одна - за власним бажанням, друга - за угодою сторін) без зазначення дати подання заяви та дати звільнення, усно заявивши Ноняку М.В., що звільнятись ні за власним бажанням, ні за угодою сторін немає наміру. 20 липня 2017 року в телефонній розмові голова Укртрансбезпеки Ноняк М.В. повідомив, що отримав вказівку від Міністра інфраструктури України Омеляна В.В. звільнити ОСОБА_1 з займаної посади, а тому останній має подати заяву про звільнення. 24 липня 2017 року від головного спеціаліста ОСОБА_2 позивач дізнався, що вона отримала вказівку по телефону з відділу бухгалтерського обліку та звітності Укртрансбезпеки про те, що потрібно внести зміни до табелю обліку робочого часу працівників Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на липень 2017 року, а самі зміни мають полягати в тому, що начальник Управління ОСОБА_1 є звільнений із займаної посади з 26 липня 2017 року. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 25 липня 2017 року по 31 липня 2017 року. З 01 серпня 2017 року останній був госпіталізований до Вінницької міської клінічної лікарні № 1. 04 серпня 2017 року головний спеціаліст ОСОБА_2 ознайомила ОСОБА_1 з наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2017 року № 13-84-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

2.1. Також, на думку позивача, наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2017 року № 13-84-к "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнято із порушенням вимог трудового законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, оскільки заява про звільнення за угодою сторін написана під тиском керівництва Державної служби України з безпеки на транспорті, про що свідчить відсутність в тексті заяви дати її складання та дати, з якої трудовий договір має бути припиненим.

3. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з огляду те, що відсутність у заяві конкретної дати звільнення не є безумовною підставою для висновку про недосягнення сторонами угоди на припинення трудового договору, оскільки такої умови (дати) не містить диспозиція пункту 1 статті 36 КЗпП України, на відміну від розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 38 КЗпП України). Крім того, ОСОБА_1 власноруч написав заяву про звільнення, тому саме від нього залежало зазначення чи не зазначення дати звільнення. Оскільки між Державною службою України з безпеки на транспорті та ОСОБА_1 не було взаємної згоди щодо анулювання раніше досягнутої домовленості про звільнення позивача, то відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.



ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 13 квітня 2016 року № 642-к позивача призначено начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

5. Листом Державної служби України з безпеки на транспорті голова Ноняк М.В. просить Міністерство інфраструктури України погодити звільнення ОСОБА_1 - начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області відповідно до поданої ним заяви про звільнення за угодою сторін.

6. Заява позивача про звільнення за угодою сторін, яка надана суду, не містить ні дати її написання, ні дати або умов бажаного звільнення з посади.

7. Відповідно до листа Міністерства Інфраструктури України, міністром В. Омеляном погоджено звільнення позивача з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

8. Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 липня 2017 року № 13-84 звільнено позивача з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області за згодою сторін.



ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

11. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при виданні оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

12. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено:

12.1. Визнано незаконним та скасовано наказ від 25 липня 2017 року № 13-84-к Укртрансбезпеки "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині звільнення ОСОБА_1, начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, із займаної посади 25 липня 2017 року за угодою сторін, відповідно до пунктом 1 статті 36 КЗпП України, ч. 2 ст. 86 Закону України "Про державну службу".

12.2. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з 26 липня 2017 року.

12.3. Зобов`язано Укртрансбезпеки виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

13. Задовольняючи адміністративний позов суд апеляційної інстанції зазначив, що працівник не може бути звільнений відповідно пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін, якщо одна зі сторін не надає згоди на припинення трудового договору за цією підставою або не було досягнуто домовленості щодо дати такого звільнення. У такому разі трудовий договір може бути припинений з інших підстав, передбачених КЗпП.

13.1. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази домовленості між позивачем та відповідачем, а саме: ні погодженої дати, а ні дати її написання.

13.2. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо законності наказу відповідача № 1384-к "Про звільнення ОСОБА_1 " від 25 липня 2017 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, частини другої статті 86 Закону України "Про Державну службу", так як фактично такої угоди досягнуто не було.



ІV. Касаційне оскарження

14. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представник Укртрансбезпеки подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 14 грудня 2017 року.

15. У касаційній скарзі представник відповідача посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, невідповідність висновку суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, на тому факті, що позивачем було виявлено своє бажання про звільнення, що підтверджується його заявою та суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що нормами чинного законодавства України не встановлено форму угоди сторін про припинення трудових відносин.

15.1. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що заява позивача про звільнення за згодою сторін (та домовленість позивача та Укртрансбезпеки про звільнення) не була анульована жодною із сторін.

15.2. Також, заявник касаційної скарги звертає увагу на тому факті, що відсутність дати з якої позивач бажає що б його звільнили не є підставою для скасування наказу про звільнення із займаної посади, оскільки вказана обставина не спростовую бажання позивача припинити трудові відносини із відповідачем.

15.3. За таких обставин, заявник касаційної скарги просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

16. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

17. 28 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Білоус О.В., суддів Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 802/1343/17-а із Вінницького окружного адміністративного суду.

18. 12 жовтня 2017 року справа № 802/1343/17-а надійшла до Верховного Суду.


................
Перейти до повного тексту