ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа №2340/4621/18
адміністративне провадження №К/9901/10432/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Пилипенко О. Є., судді: Кузьмишина О. М., Степанюк А. Г.) від 25 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської міської ради Черкаської області про визнання незаконним рішення,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Звенигородської міської ради Черкаської області, у якому просила:
- визнати незаконними та скасувати рішення 26 сесії 7 скликання Звенигородської міської ради Черкаської області від 23 лютого 2018 року № 26-21/VІІ про резервування за ОСОБА_2 земельної ділянки, орієнтовною площею 1000 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконними та скасувати рішення 26 сесії 7 скликання Звенигородської міської ради Черкаської області від 15 червня 2018 року № 29-22/VІІ про затвердження детального плану території частини кварталу житлової та громадської забудови з метою реконструкції будівлі кафе та прибудови до нього житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконними та скасувати рішення 32 сесії 7 скликання Звенигородської міської ради Черкаської області від 28 вересня 2018 року № 32-30/VІІ про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1000 кв. м. в приватну власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд код КВЦПЗ 02.01, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
19 грудня 2018 року на зазначене судове рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам ст. 296 КАС України, а саме: по справі не було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали, а 25 лютого 2019 року вказана апеляційна скарга була повернута позивачці.
Приймаючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 прийнята 28 січня 2019 року. Вказану ухвалу суду позивачкою отримано 09 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте станом на 25 лютого 2019 року таке судове рішення не було виконано, а саме: скаржницею не надано документів щодо сплати судового збору або належних доказів, які б підтверджували наявність підстав для звільнення її від такої сплати .
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
03 червня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 05 лютого 2020 року призначив її до розгляду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору та установив позивачці строк для усунення зазначених в ній недоліків терміном 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.