Ухвала
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 345/3607/18
Провадження № 14-18 цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності органу місцевого самоврядування, скасування рішення Калуської міської ради Івано-Франківської області, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2018 року і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом у якому з урахування уточнень просила визнати договір від 20 листопада 2001 року № 147/01-24, укладений між нею та відповідачем на право тимчасового довгострокового користування землею, з 01 січня 2002 року таким, що діє за правилами чинного Земельного кодексу України, поновленим у 2016 році, визнання ОСОБА_1 такою, що вправі отримати дозвіл на безоплатну приватизацію спірної земельної ділянки що розташована на АДРЕСА_1 площею 0, 0830 га з цільовим призначенням: для ведення городництва, визнання протиправними дій та бездіяльності Калуської міської ради Івано?Франківської області (далі - Калуська міська рада), що стосуються питань поновлення з 2016 дії договору від 20 листопада 2001 року № 147/01-24, визнання незаконним та скасування рішення Калуської міської ради від 03 квітня 2017 року № 841 "Про відмову в поновленні договору від 20 листопада 2001 року №147/01-24 на право тимчасового довгострокового користування землею" та зобов`язання Калуської міської ради поновити договір з реєстрацією у відповідному Державному реєстрі.
1. Позов мотивований тим, 20 листопада 2001 року між ОСОБА_1 та Калуською міською радою було укладено договір №147/01-24 на право тимчасового довгострокового (15 років) користування земельною ділянкою, що розташована на АДРЕСА_1 площею 0, 0830 га з цільовим призначенням - для ведення городництва. У зв`язку з тим, що термін даного договору спливав 20 листопада 2016 року, ОСОБА_1 23 травня 2016 року звернулася до Калуської міської ради із заявою про поновлення договору та про передачу даної земельної ділянки у власність згідно безоплатної приватизації, однак відповідач жодного рішення з цього приводу не прийняв.
2. Виконавчий комітет Калуської міської ради листом від 24 червня 2016 року повідомив, що міська рада наміру продовжити дію договору оренди не має через порушення нею умов договору, зокрема не внесення протягом трьох років плати за користування ділянкою та нецільове використання земельної ділянки. Однак ОСОБА_1 вважає, що наведене не ґрунтується на законі, оскільки вона є інвалідом ІІ групи і Податковим кодексом України, що з 01 січня 2011 року набрав чинності, передбачено звільнення від сплати за землю непрацездатних осіб.
3. На час укладення спірного договору на право тимчасового довгострокового користування землею відносини щодо тимчасового користування землею регулювалися Земельним кодексом України (далі - ЗК України) в редакції з 15 травня 1992 року по 31 грудня 2001 року, Законом України "Про оренду землі" в редакції 06 жовтня 1998 року, Законом України "Про плату за землю" в редакції 03 липня 1992 року. Тобто на момент укладення договору чинним законодавством було передбачено можливість укладення як договору про право тимчасового користування землею, так і договору оренди як особливого виду договору користування землею.
4. Оскільки договір було укладено 20 листопада 2001 року строком на 15 років, то на момент введення в дію нового Земельного кодексу України він чинності не втратив. У зв`язку з цим після введення в дію чинного ЗК України ОСОБА_1 зберегла право тимчасового довгострокового користування землею, яке у неї виникло на підставі укладеного із Калуської міською радою договору від 20 листопада 2001 року.
5. Виконавчий комітет Калуської міської ради порушив договірні зобов`язання, гарантовані статтями 525, 651 ЦК України, та почав діяти відносно позивача завідомо незаконно і агресивно, жодного рішення, щонайменше за місяць до 20 листопада 2016 року, часу закінчення договору тимчасового довгострокового користування землею, сесія Калуської міської ради про задоволення чи про відхилення листа-звернення ОСОБА_1 про поновлення договору оренди №147/01-24 не приймала, а виконавчий комітет ради на такі рішення не має виключних, і делегованих повноважень.
6. Суб`єкт владних повноважень - Калуська міська рада, до виключної компетенції якої віднесено вирішення питання щодо безоплатної приватизації земельних ділянок, що належать їй на праві комунальної власності, не розглянула в місячний термін її заяви-повідомлення та не прийняла за результатами її розгляду належного та обґрунтованого рішення, фактично поновила договір оренди землі від 20 листопада 2001 року та дозволила позивачу безоплатно приватизувати земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1, площею 0,0830 га, з цільовим призначенням для ведення городництва, що перебуває у її користуванні.
7. Постановою Калуського міськрайонного суду від 14 березня 2017 року визнано протиправною бездіяльність Калуської міської ради, що не розглянула на пленарному засіданні сесії лист-повідомлення ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки №147/01-24 від 20 листопада 2001 року та зобов`язано Калуську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки, однак рішенням від 03 квітня 2017 року Калуська міська рада відмовила в поновленні договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2001 року.
8. З урахуванням вимог законодавства, чинного на момент укладення договору, та після введення в дію нині діючого ЗК України, позивач вважає, що зберегла право тимчасового довгострокового користування землею, яке у неї виникло на підставі договору від 20 листопада 2001 року, який поновлено, та мовчазною згодою дозволено їй безоплатно приватизувати земельну ділянку.
9. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
10. Рішення судів мотивовані тим, що на момент введення в дію ЗК України у редакції від 13 березня 1992 року цей Кодекс передбачав дві підстави для отримання земельних ділянок у тимчасове довгострокове користування, які оформлялися двома видами договорів. З прийняттям нового ЗК України не передбачалося можливість набуття та здійснення права тимчасового довгострокового користування землею, а передбачалося можливість набуття та здійснення права оренди землі. Договір на право тимчасового довгострокового користування землею між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Калуської міської ради був укладений 20 грудня 2001 року, цей договір не є різновидом договору оренди і до нього не можуть застосовуватися положення Закону України "Про оренду землі" і положення статті 8 ЗК України у редакції 1992 року. Крім того, застосування частини третьої статті 123 ЗК України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" до даних правовідносин є неможливим, оскільки позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що вона не зверталася до Калуської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою спірної земельної ділянки.