постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 585/3040/13-к
провадження № 51-973км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Стороженка С. О.,
з участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Браїла І. Г.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 12013200100001691 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми та жителя м. Ромни Сумської області ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119 та ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на їхню користь по 5151,25 грн матеріальної шкоди та по 500 тис. грн моральної шкоди.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 7 червня 2013 року близько 03:00 за обставин, детально викладених у вироку, в м. Ромни Сумської області вчинив вбивство ОСОБА_4 через необережність, а саме під час сварки з останнім не передбачаючи настання тяжких наслідків, хоча повинен був і міг це передбачити, вдарив ОСОБА_4 кулаком у голову, внаслідок чого той впав на спину з подальшим співударянням головою об дорожнє покриття та отримав черепно-мозкову травму від якої помер.
За обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 186 КК ОСОБА_1 виправдано через недоведеність вчинення ним цього злочину.
При перегляді цього рішення Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 20 листопада 2018 року вирок змінив. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_1 від покарання у зв`язку із закінченням строку давності. У решті залишив рішення без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального законута неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На думкузасудженого, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки не містить у собі належних мотивів з яких його доводи, наведені в апеляційній скарзі, визнано необґрунтованими. Стверджує, що суд апеляційної інстанції не перевірив з достатньою повнотою його доводи у скарзі про те, що вирок постановлений без урахування всіх обставин справи, а висновок місцевого суду у ньому про доведеність його винуватості у вчиненні злочину не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Вважає, що поведінка ОСОБА_4 у цій ситуації давала суду достатні підстави дійти висновку про те, що він діяв у стані необхідної оборони.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу.
Прокурор вважав, що касаційна скарга є безпідставною і просив відмовити у її задоволенні.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять Верховний Суд залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає зважаючи на таке.
За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтовано.
Цих вимог закону при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції повністю дотримався.
Ретельно перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в апеляційній скарзі засудженого, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку про необхідність залишити її без задоволення виклавши у своєму рішенні докладні мотиви з яких він визнав ці доводи безпідставними.