1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

06 лютого 2020 року

місто Київ

справа № 524/9314/13-ц

провадження № 61-44724св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коротких Денис Геннадійович,

заінтересовані особи: Автозаводський відділ державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 липня 2018 року у складі судді Предоляк О. С. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції заявника

У лютому 2018 року ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому провадженні звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, у якій просила визнати роботу державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коротких Д. Г. (далі - державний виконавець Коротких Д. Г.) протиправною бездіяльністю, зобов`язати державного виконавця Коротких Д. Г. вжити заходів щодо усунення порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Коротких Д. Г.

Заявлені вимоги обґрунтувалися тим, що у примусовому виконанні Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

(далі - Автозаводський ВДВС) перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. У скарзі ОСОБА_1 наголошувала на порушенні державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Зазначила, що з моменту відкриття виконавчого провадження не проводилося конкретних виконавчих дій з приводу примусового виконання рішення суду. Звертала увагу на неналежне виконання статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до продажу боржником майна.

Стислий виклад заперечень інших учасників

Автозаводський ВДВС просив відмовити у задоволенні скарги у зв`язку з її необґрунтованістю.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 липня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Коротких Д. Г. неправомірною. В іншій частині вимог відмовлено.

Частково задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних матеріалів справи встановлено порушення державним виконавцем прав, свобод та законних інтересів заявника під час здійснення дій з виконання рішення суду, що знайшло прояв у бездіяльності державного виконавця щодо своєчасного, ефективного примусового виконання рішення. Щодо притягнення державного виконавця Коротких Д. Г. до юридичної відповідальності, то суд першої інстанції зазначив, що це не входить до повноважень суду під час розгляду такої категорії справ.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу Автозаводського ВДВС залишено без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 липня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що з 2014 до 2017 року державною виконавчою службою будь-яких ефективних дій з виконання судового рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 травня 2014 року не здійснювалося, державним виконавцем не було вжито усіх необхідних дій для здійснення примусового виконання судового рішення, а тому, даючи оцінку діям державної виконавчої служби, суд першої інстанції, за висновками апеляційного суду, правильно застосував положення Закону України "Про виконавче провадження".

Доводи апеляційної скарги Автозаводського ВДВС про накладення державним виконавцем арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника відхилені апеляційним судом, оскільки постанова старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС Роткевич І. В. від 14 серпня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження направлена на виконання лише у Кременчуцький ВРЕР, в інші установи, які посвідчують договори відчуження майна, не надсилалася.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2018 року, Автозаводський ВДВС просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суди не дотрималися принципів всебічності, повноти, об`єктивності, неупередженості та справедливості під час оцінки доказів, розгляду справи та ухвалення рішення у справі, зокрема, не врахували, що державний виконавець вживав заходів з примусового виконання рішення суду, у межах виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Заявник звертає увагу, що виконавче провадження перебуває у державного виконавця Коротких Д. Г. лише з 2016 року, а тому відсутні підстави вважати неправомірною бездіяльність суб`єкта оскарження з 2014 року.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У наданому відзиві ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження.

За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

На виконанні в Автозаводському ВДВС перебуває виконавче провадження № 44403286 з примусового виконання виконавчого листа № 524/9314/13-ц, виданого 12 серпня 2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 169 389, 20 грн.

14 серпня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 звернулася з заявою про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2, зазначивши перелік майна.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником нерухомого майна не зареєстровано, на все рухоме та нерухоме майно 18 серпня 2014 року накладено арешт та встановлено заборону на відчуження.


................
Перейти до повного тексту