Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 640/17778/18
провадження № 61-13188св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання поруки припиненою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2018 року у складі судді Золотарьової Л. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 22 травня 2008 року між Приватним підприємством "СВ" (далі - ПП "СВ") та Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") було укладено Генеральну угоду № 178 та договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 178-Ю/1.
22 травня 2008 року між ним, ПП "СВ" та ПАТ "ВТБ Банк" було укладено договір поруки № 178-П/З.
Вважає, що існують підстави для визнання вищевказаного договору поруки припиненим, у зв`язку з тим, що 18 лютого 2011 року рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 вересня 2011 року, у справі № 2-1153/2011 позов ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення заборгованості за Генеральною угодою від 22 травня 2008 року № 178, договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 22 травня 2008 року № 178-Ю/1 та договором поруки від 22 травня 2008 року №178-П/З задоволено.
Згідно з пунктом 9.2 договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 22 травня 2008 року №178-Ю/1 цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а договір поруки вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань за Генеральною угодою.
Після набрання чинності рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2011 року правовідносини за вищевказаними договорами продовжували діяти.
Проте у договорі поруки від 22 травня 2008 року № 178-П/З не встановлено строку його дії. Вимогу до поручителя про повернення суми кредиту у зв`язку з невиконанням зобов`язання позичальником ПАТ "ВТБ Банк" направив 16 листопада 2009 року та 03 грудня 2009 року, а позов до поручителя подано 10 грудня 2009 року.
Таким чином, через направлення ПАТ "ВТБ Банк" вимог про повернення суми кредиту 16 листопада 2009 та 03 грудня 2009 року до поручителя після спливу шести місяців з моменту порушення позичальником строку виконання зобов`язання (серпень 2008 року), існують підстави для визнання правовідносин за договором поруки від 22 травня 2008 року №178-П/З припиненими.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати поруку за договором поруки від 22 травня 2008 року № 178-П/З, укладеним між ним, Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - ВАТ "ВТБ Банк") та ПП "СВ" припиненою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач мав можливість заперечувати проти позову банку та заявляти підстави для застосування положень частини четвертої статті 559 ЦК України при розгляді справи Дзержинським районним судом міста Харкова № 2-1153/2011 про стягнення з нього заборгованості як з поручителя. Судове рішення про стягнення кредитної заборгованості набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та вказаним судовим рішенням було встановлено необхідність стягнення з ОСОБА_1, як з поручителя, кредитної заборгованості. Обов`язок поручителя ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2011 року, а не лише з договору поруки від 22 травня 2008 року № 178-П/З, тому підстави для застосування положень частини четвертої статті 559 ЦК України у цій справі відсутні. Також відсутні підстави для застосування позовної давності у зв`язку із необґрунтованістю позову.
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що питання про припинення правовідносин за договором поруки в порядку частини четвертої статті 559 ЦК України Дзержинським районним судом міста Харкова у справі № 2-1153/2011 не вирішувалося, зустрічний позов не заявлявся, вимоги банку про повернення суми кредиту 16 листопада та 03 грудня 2009 року не розглядалися, за відсутності їх у справі № 2-1153/2011. Суди попередніх інстанцій не дали оцінки вимогам про повернення суми кредиту 16 листопада та 03 грудня 2009 року та подання позову до поручителя після спливу шести місяців з моменту порушення позичальником строку виконання зобов`язання. Правовідносини за договором поруки є припиненими, оскільки банк 16 листопада та 03 грудня 2009 року направляв йому вимоги про повернення суми кредиту після спливу шести місяців з моменту порушення позичальником строку виконання зобов`язання (з серпня 2008 року). Суди попередніх інстанцій безпідставно зазначили про те, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості виключає можливість визнання поруки за договором поруки припиненою та це порушує принцип юридичної визначеності. Він не порушував позовну давність при зверненні до суду з цим позовом, оскільки зазначений строк було перервано поданням ним у 2012 та 2016 роках позовів про визнання договору поруки припиненим.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 травня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ПП "СВ" було укладено генеральну угоду № 178 та договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 178-Ю/1, згідно з умовами яких банк надав позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної лінії з лімітом 4 млн грн зі сплатою відсотків за користування кредитом зі строком повернення до 21 листопада 2009 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, 22 травня 2008 року між ОСОБА_1, ПП "СВ" та ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", було укладено договір поруки № 178-П/З, за умовами якого ОСОБА_1 поручився у повному обсязі за виконання позичальником кредитних зобов`язань за Генеральною угодою № 178 та договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 178-Ю/1.
Згідно з пунктом 4 договору поруки у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань за Генеральною угодою (пункт 11 договору поруки).
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2011 року, залишеним без змінухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 вересня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2012 року, у справі № 1153/2011 позов ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення заборгованості за Генеральною угодою від 22 травня 2008 року № 178, договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 22 травня 2008 року № 178-Ю/1 та на підставі договору поруки від 22 травня 2008 року № 178-П/З задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" кредитну заборгованість.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Київського районного суду міста Харкова.
13 серпня 2019 року справа № 640/17778/18 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись до суду з цим позовом, позивач, у якості правової підстави для припинення поруки посилається на частину четверту статті 559 ЦК України, зокрема на те, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2011 року у справі № 2-1153/2011 суд встановив, що позичальником починаючи з серпня 2008 року систематично не виконуються зобов`язання з повернення належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання. Проте вимоги до поручителя про повернення суми кредиту банк направив на його адресу 16 листопада та 03 грудня 2009 року, тобто після спливу шести місяців з моменту порушення позичальником строку виконання основного зобов`язання.