Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 601/1182/17-ц
провадження № 61-6802св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області
від 16 жовтня 2018 року у складі судді Мочальської В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року у складі колегії суддів:
Ходоровського М. В., Бершадської Г. В., Гірського Б. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі -
ВАТ "Державний ощадний банк України") про визнання дій протиправними, бездіяльності незаконною, зобов`язанням вчинити дії, визнання договору виконаним, визнання договору припиненим, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стягнення завданих збитків, стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 14 травня 2007 року між нею та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Кременецького відділення № 6351 ВАТ "Державний ощадний банк України" укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 173 на суму 150 000,00 грн. Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладений договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є 36/100 частини будівлі площею 116,1 кв. м на АДРЕСА_1 . У зв`язку з повним виконанням 31 березня 2017 року зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії, вважаючи, що відповідач вчасно звільнив від обтяження предмет іпотеки, нею отримано від ОСОБА_3 завдаток у сумі 125 000,00 грн за договором про наміри купівлі-продажу 36/100 частини нежитлової будівлі площею 116,1 кв. м на АДРЕСА_1, а коли 26 червня 2017 року у нотаріуса дізналася про те, що банком не виконано зобов`язання із зняття іпотеки, у серпні 2017 року повернула ОСОБА_3
125 000,00 грн завдатку та 125 000,00 грн шкоди у зв`язку із невиконанням зобов`язання.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просила визнати бездіяльність відповідача у ненаданні реєстратору Державного реєстру листа-дозволу на зняття заборони відчуження нерухомого майна незаконною, припинити запис про іпотеку від 14 травня 2007 року реєстраційний номер 4950357, обтяження на нерухоме майно від 14 травня 2007 року реєстраційний номер 4950251 та припинити запис про іпотеку від 11 липня 2008 року реєстраційний номер 7551168 та обтяження на нерухоме майно від 11 липня 2008 року реєстраційний номер 7551066 щодо 36/100 частини нежитлової будівлі площею 116,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача видати лист-дозвіл про припинення запису про іпотеку від 14 травня 2007 року реєстраційний номер 4950357, обтяження на нерухоме майно від 14 травня 2007 року реєстраційний номер 4950251 та припинити запис про іпотеку від 11 липня 2008 року реєстраційний номер 7551168 та обтяження на нерухоме майно від 11 липня 2008 року реєстраційний номер 7551066 щодо 36/100 частини нежитлової будівлі площею 116,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати зобов`язання за договором відновлювальної кредитної лінії від 14 травня 2007 року № 173, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "Державний ощадний банк України" виконаним; визнати договір іпотеки нерухомого майна від 14 травня 2007 року припиненим; визнати договір іпотеки нерухомого майна від 11 липня 2008 року припиненим у частині виконання кредитних зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії
від 14 травня 2007 року № 173; визнати нечинним підпункт 1 пункту 1 договору іпотеки нерухомого майна від 11 липня 2008 року про передачу в іпотеку
64/100 частини будівлі площею 208,6 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 ; скасувати запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 травня
2007 року, реєстраційний номер 4950251 та реєстраційний номер 4950357, а також
від 11 липня 2008 року реєстраційний номер 7551168 та реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований приватним нотаріусом Бурлак О. М. щодо 36/100 частини нежитлової будівлі площею 116,1 кв. м на АДРЕСА_1 ; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 24 січня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1161612861234 (земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0273 га); стягнути 250 000,00 грн завданих збитків, 50 000,00 грн моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 згідно з договором іпотеки нерухомого майна від 11 липня 2008 року є майновим поручителем за зобов`язаннями
ОСОБА_4 за договором відновлювальної кредитної лінії від 11 липня 2008 року
№ 9, предметом якого є нежитлова будівля, що знаходиться на АДРЕСА_1, зі всіма її приналежностями, за реєстраційним номером 699431, загальною площею 324,7 кв. м; зобов`язання ОСОБА_4 не виконане, а отже, іпотека за цим договором не припинена; невчасне припинення відповідачем іпотеки на 36/100 частини нежитлової будівлі, загальною площею 116,1 кв. м, у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 кредитного договору від 14 травня 2007 року на суму 150 000,00 грн, за наявності іпотечного договору
від 11 липня 2008 року, не порушує права ОСОБА_1 .
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 08 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що за договором відновлюваної кредитної лінії
від 11 липня 2008 року № 9 ОСОБА_1 виступила майновим поручителем та передала в іпотеку лише 64/100 частини нежитлової будівлі, а 36/100 частини передані нею в іпотеку за договором відновлюваної кредитної лінії від 14 травня
2007 року № 173, яке виконане ОСОБА_1 у повному обсязі, тому банк зобов`язаний зняти заборону та обтяження у зв`язку із повним виконанням кредитного договору від 14 травня 2007 року. Крім того, судами не надано жодної правової оцінки наявному у матеріалах справи висновку Науково-правової експертизи Лабораторії корпоративного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України.
У травні 2019 року ПАТ "Державний ощадний банк України" подало до суду відзив на касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів прийняті відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, відповідають завданню цивільного судочинства та ґрунтуються на засадах верховенства права, є законними та обґрунтованими.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
14 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та
ОСОБА_1 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 173. Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 150 000,00 грн, а позичальник зобов`язалася отримувати, належним чином використовувати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 16 % річних, комісійні винагороди та інші платежі у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Кредит надано на споживчі цілі. Остаточним терміном повернення кредиту є 13 травня 2017 року.
На забезпечення виконання його умов, того ж дня між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є: 36/100 частини нежитлової будівлі, загальною площею 116,1 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1, зі всіма її приналежностями, за реєстраційним номером 699431, 64/100 частини цієї нежитлової будівлі вже перебуває в іпотеці у іпотекодержателя ВАТ "Державний ощадний банк України" згідно з іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Бурлак О. М., 17 березня 2006 року за реєстраційним № 722.
Відповідно до пункту 2.3 договору наступні іпотеки предмета іпотеки не допускаються.
Відповідно до договору від 11 липня 2008 року про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Бурлак О. М. 14 травня 2007 року за реєстраційним № 1997 пункт 2.3 іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Бурлак О. М. 14 травня 2007 року за реєстраційним № 1997, викладений у такій редакції: пункт 2.3. наступні іпотеки предмета іпотеки забороняються, крім передачі предмета іпотеки у наступну іпотеку іпотекодержателю.
11 липня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та
ОСОБА_1 укладений договір іпотеки нерухомого майна. ОСОБА_1 виступила майновим поручителем за зобов`язанням ОСОБА_4 . Предметом договору є нерухоме майно, а саме нежитлова будівля, загальною площею