Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/8626/19
провадження № 61-15016св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києва державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року під головуванням судді Колесника І. М. та постанову Київмського апеляційного суду від
09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А С., Іванової І. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просила видати обмежувальний припис, яким заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань 500 метрів до місця свого проживання (перебування), що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 12 листопада 2008 року між нею та
ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від з шлюбу сторони мають двох спільних дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник вказувала, що після народження сина стосунки між сторонами погіршились, а ОСОБА_2 став нетактовно та агресивно відноситися до неї та дітей. Він лаявся нецензурною лайкою, завдавав стусанів, волав, знущався над нею, виганяв її з квартири без одягу. В ніч з 17 на 18 квітня
2019 року психологічне насильство з боку ОСОБА_2, в черговий раз, повторилось і вона звернулась до клінічної лікарні "Феофанія", де їй встановили діагноз: порушення адаптації - розлад адаптації, змішала тривожно-депресивна реакція. Вказаний стан здоров`я стався у неї внаслідок постійного морального тиску та психологічного знущання, викликаних неправомірними діями ОСОБА_2 .
Виходячи з наведеного, просила задовольнити її заяву та видати обмежувальний припис.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що факт психологічного та фізичного насильства щодо заявника з боку заінтересованої особи є недоведеним, а на підтвердження цього факту стороною заявника належних, допустимих та достатніх доказів суду не надано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 10 травня 2019 року - залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, оскільки заявник не надала беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства у розумінні Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а тому відсутні підстави вважати, що наявні ризики настання тяжких наслідків для заявника та малолітніх дітей у зв`язку з відмовою суду у видачі обмежувального припису.
Також судом апеляційної інстанції зазначено, що між сторонами існує спір щодо розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, що регулюється, зокрема, нормами СК України та ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 серпня 2019 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про недоведеність заявником факту вчинення щодо неї домашнього насильства з боку заінтересованої сторони, оскільки, як установлено судами, між заявником та заінтересованою особою виникають сварки та конфлікти.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до правоохоронних органів із заявами з приводу вчинення стосовно неї дій, які мають ознаки домашнього насильства як фізичного, так і психологічного характеру, що свідчить про доведеність заявником факту вчинення щодо неї насильства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
Сторони у справі не скористалися своїм правом для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Як встановлено судами 12 листопада 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали між собою шлюб.
Від зареєстрованого шлюбу вони мають двох спільних дітей: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 19 квітня 2019 року клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами, ОСОБА_1 було встановлено діагноз: порушення адаптації: розлад адаптації, змішана тривожно-депресивна реакція. Як вбачається з розділу № 6 "скарги пацієнта", зі слів заявниці, вказане захворювання виникло внаслідок постійного здійснення чоловіком психологічного тиску.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 1669/ж вбачається, що зі слів заявниці, 22 листопада 2018 року приблизно о 08 год 45 хв невідомий чоловік при спробі викрасти дитину, наступив своїми ногами на ногу заявниці, притиснув ліву руку до стінки, хватав руками за руки, в результаті чого мали місце такі тілесні ушкодження: синці на переднє-внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині, заднє-зовнішній поверхні його в середній третині, лівого ліктьового суглоба, на правому передпліччі в середній третині, на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, на тилі лівої стопи в проекції передньої третини плеснових кісток з переходом на плесно-фалангові суглоба, на тилі лівої стопи в проекції задньої третини 1-ї плеснової кістки.
26 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького УП ГУ НП в м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Слідчим відділом Дарницького УП НП в м. Києві проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12018100020011249, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 грудня 2018 року за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 125 КК України за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулася до Дарницького УП ГУ НП в м. Києві з заявами про вчинення кримінального правопорушення за статтею 125 КК України від 21 грудня 2018 року, про погрози вбивством від 16 листопада 2018 року, заявою про домашнє насильство від 07 грудня 2018 року.
Також встановлено, що між сторонами існує спір про розірвання шлюбу та стягнення аліментів (справа № 753/21056/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та спір про визначення місця проживання дітей за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації Київської області.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон).
Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.