Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 495/7201/16-ц
провадження № 61-20019св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров`я України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2018 року у складі судді Прийомової О. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров`я України" про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій "Затока" Міністерства охорони здоров`я України (далі - ДЗ ДССС "Затока") про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що з 04 червня 2016 року ОСОБА_1 на підставі її заяви прийнято безстроково до педагогічної частини ДЗ ДССС "Затока" на посаду вихователя на 0,5 ставки за сумісництвом з відробленням робочого часу, згідно затвердженого графіку роботи.
При цьому основним місцем роботи позивача є Старокозацька музична школа Білгород-Дністровського району Одеської області, де вона обіймає посаду викладача по класу фортепіано.
ОСОБА_1 зазначала, що перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, вона погодилась на пропозицію адміністрації ДЗ ДССС "Затока" та написала заяву про переведення її на повну ставку вихователя на період її відпустки за основним місцем роботи. Підписуючи вказану заяву позивач була переконана, що після закінчення її відпустки за основним місцем роботи вона продовжить працювати на посаді вихователя на 0,5 ставки.
Наказом від 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
Посилаючись на те, що вона не ознайомлювалась із наказом від 17 червня 2016 року про її переведення з безстрокового трудового договору на строковий, яке, до того ж мало тимчасовий характер, а також на те, що звільнення відбулось під час перебування на лікарняному та до закінчення визначеного відповідачем строку трудового договору, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ головного лікаря ДЗ ДССС "Затока" від 12 серпня 2016 року № 368-К про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя педагогічної частини ДЗ ДССС "Затока" з 12 серпня 2016 року на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України - у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді вихователя педагогічної частини ДЗ ДССС "Затока".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване незаконністю виданого наказу № 368-К від 12 серпня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя педагогічної частини ДЗ ДССС "Затока" за наявності ряду порушень. Зокрема, звільнення відбулось у період дії строкового трудового договору та під час тимчасової непрацездатності позивача. У зв`язку із визнанням зазначеного наказу незаконним, суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про поновлення позивача на посаді вихователя педагогічної частини ДЗ ДССС"Затока" з відробленням робочого часу, згідно затвердженого графіку роботи.
При цьому суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу, за відсутності такого у зв`язку із свідомим переведенням ОСОБА_1 на посаду вихователя на повну ставку на період її щорічної відпустки за основним місцем роботи.
За відсутності належних доказів в обґрунтування понесених позивачем моральних страждань, а також враховуючи те, що матеріали справи не містять звернення позивача та, відповідно, відмови адміністрації ДЗ ДССС "Затока" про поновлення її на роботі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні її позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відповідності до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
19 грудня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2020 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на необґрунтоване залишення без уваги судом першої та апеляційної інстанцій доводів позивача стосовно того, що тимчасове встановлення їй повного робочого часу за тими ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою є зміною режиму її роботи, яке було здійснене роботодавцем на підставі поданої позивачем заяви. При цьому подаючи таку заяву ОСОБА_1 не мала наміру укладення строкового трудового договору.
Заявник посилається на помилковість висновків суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу, що пояснює ненаданням належної оцінки наявному у справі доказу - графіку роботи вихователів ДЗ ДССС "Затока" на серпень 2016 року, який передбачав її роботу впродовж усього місяця.
Позивач також вказує на невмотивоване відхилення її аргументів щодо спричиненої їй моральної шкоди незаконними діями відповідача.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 червня 2016 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду вихователя педагогічної частини ДЗ ДССС "Затока" на 0,5 ставки за сумісництвом на підставі наказу № 265-К від 03 червня 2016 року.
17 червня 2016 року згідно заяви ОСОБА_1, на підставі наказу № 281-К від 17 червня 2016 року, її переведено на ставку вихователя на період щорічної відпустки за основним місцем роботи з 17 червня 2016 року по 13 серпня 2016 року.
З 01 червня 2014 року основним місцем роботи позивача є посада викладача в Старокозацькій дитячій музичній школі.
Згідно витягу з наказу № 01-2016/В "Про надання щорічної та додаткової відпустки працівникам Старокозацької дитячої музичної школи", ОСОБА_1, згідно заяви від 03 червня 2016 року, за період роботи з 01 вересня 2015 року по 31 травня 2016 року надано відпустку з 17 червня 2016 року по 13 серпня 2016 року.
Наказом № 368-К від 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя педагогічної частини ДЗ ДССС "Затока" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України - у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.