ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 920/436/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 (суддя Жерьобкіна Є.А.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (Мартюк А.І. - головуючий, судді Буравльова С.І., Зубець Л.П.)
у справі № 920/436/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", скаржник)
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання")
про стягнення 753 626, 76 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", в якій просить суд стягнути з відповідача 614 147, 96 грн. пені, 46 207, 37 грн. 3% річних та 93 271, 43 грн. інфляційних втрат.
1.2. В обґрунтування позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" умов договору купівлі-продажу природного газу від 25.12.2014 № 3283/15-БО-29 в частині своєчасної оплати за поставлений газ.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019, у справі № 920/436/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 141 857, 21 грн. пені, 23 593, 79 грн. 3 % річних, 92 381, 64 грн. інфляційних втрат та 3 867, 49 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати нараховані позивачем на заборгованість, яку відповідач не сплатив до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" є правомірною, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №920/436/19, АТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у стягненні пені у сумі 472 290, 75 грн., 22 613, 58 3% річних та 889, 79 інфляційних втрат, в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Узагальнені доводи касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України":
- рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень статей 1, 2, 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", без дослідження усіх істотних обставин справи;
- судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що матеріали справи не містять доказів включення ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до реєстру підприємств та організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а відтак застосування частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є неправомірним.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" просить судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про те, що судами попередніх інстанцій у розгляді справи не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
5.2. Крім цього, на думку відповідача, частина третя статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності цим Законом, зокрема, реалізація цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
6. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
6.1. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", як споживачем, укладено договір №3283-БО-29 постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2015 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями. За цим договором постачається газ, ввезений на митну територію України.
6.2. За умовами пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
6.3. Відповідно до пункту 6.3. Договору оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 191 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов`язковим. У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов`язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього Договору.
6.4. Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до актів приймання-передачі природного газу за січень - грудень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 32 446 143, 95 грн.
Відповідачем, отриманий природній газ, оплачений повністю, однак з простроченням строків оплати, визначених пунктом 6.1. Договору. Природний газ, поставлений у січні 2015 року повністю оплачений 23.03.2015, поставлений у лютому 2015 року - 09.04.2015, поставлений у березні 2015 року - 21.05.2015, поставлений у квітні 2015 року - 30.09.2015, поставлений у жовтні 2015 року - 16.11.2015, поставлений у листопаді 2015 року - 22.12.2015, та поставлений у грудні 2015 року - 07.03.2017.
6.5. Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1 Договору, останній зобов`язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
6.6. Згідно з пунктом 9.3. Договору сторони погодили, що строк, у межах якого останні можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.
6.7. Відповідно до поданих позивачем розрахунків за несвоєчасну оплату природного газу, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 614 147, 96 грн., виходячи з суми заборгованості помісячно за 2015 рік з урахуванням строків розрахунків, визначених Договором та здійснених відповідачем оплат.
6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до 30.11.2016 відповідачем повністю погашено заборгованість за поставлений природний газ у січні 2015 року (23.03.2015), у лютому 2015 року (09.04.2015), у березні 2015 року (21.05.2015), у квітні 2015 року (30.09.2015), у жовтні 2015 року (16.11.2015), у листопаді 2015 року (22.12.2015).
Природний газ, поставлений у грудні 2015 року на суму 7 556 168, 84 грн. до 30.11.2016 оплачений частково у сумі 6 849 104, 43 грн.
Заборгованість за природний газ, поставлений у грудні 2015 року станом на 30.11.2016 складала 707 064, 41 грн.
Крім цього, у сторін відсутні розбіжності щодо обсягу, вартості отриманого газу, сум та дат платежів, здійснених відповідачем по Договору.
6.9. Водночас, у зв`язку порушенням відповідачем строків оплати, визначених пунктом 6.1 Договору, позивач нараховував 614 147, 96 грн. пені, 46 207, 37 грн. 3% річних та 93 271, 43 грн. інфляційних втрат, за стягненням яких звернувся до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.
7.Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права, оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
8.2. Причиною виникнення спору у цій справі є питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 614 147, 96 грн. пені, 46 207, 37 грн., 3% річних та 93 271, 43 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу, з урахуванням періоду прострочення платежів за поставлений газ.
8.3. Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
8.4. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
8.5. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
8.6. Статтями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
8.7. Частинами четвертою та шостою статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.