ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1830/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТРАНС" (далі - ТОВ "ВЕРТРАНС", Товариство, скаржник) - Кенц Р.І. адвокат, свід. від 14.08.2018 №000974,
відповідача - Дочірнього підприємства "Фірма "ЕМЕРАЛД МОТОРС" (далі - Фірма, ДП "Фірма "ЕМЕРАЛД МОТОРС", відповідач) - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (далі - ТОВ "УЛФ-ФІНАНС") - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "ВЕРТРАНС"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 916/1830/19
за позовом ТОВ "ВЕРТРАНС"
до Фірми
про зобов`язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "УЛФ-ФІНАНС",
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ТОВ "ВЕРТРАНС" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фірми (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 31.07.2019, отриманої судом 02.08.2019) про зобов`язання відповідача замінити некомплектний автомобіль марки "BMW 520d", колір В65 - Jatoba metallic, система приводу HECK, VIN WBAJC31030G991906, 2017 року виготовлення на комплектний - 1 (один) новий автомобіль марки "BMW 520d", колір В65 - Jatoba metallic, 2017 року виготовлення, з інтелектуальною системою повного приводу BMW xDrive, яка встановлена вимогами технологічних умов, що містяться в додатку від 03.09.2018 № 1 до Контракту від 03.09. 2018 № 18-123.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2019 (суддя Демешин О.А.): позов задоволено; зобов`язано Фірму замінити ТОВ "ВЕРТРАНС" некомплектний автомобіль марки "BMW 520d" (товар), колір В65- Jatoba metallic, система приводу НЕСК, VIN WBAJC31030G991906, 2017 року виготовлення на комплектний - 1 (один) новий автомобіль марки "BMW 520d", колір В65 - Jatoba metallic, 2017 року виготовлення, з інтелектуальною системою повного приводу BMW xDrive, яка встановлена вимогами технологічних умов, що містяться в додатку № 1 від 03.09.2018 до Контракту від 03.09.2018 № 18-123; стягнуто з Фірми на користь ТОВ "Вертранс" 1 921 грн судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019: рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2019 скасовано; ТОВ "ВЕРТРАНС" у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "ВЕРТРАНС" на користь Фірми судовий збір за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2 881,50 грн.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020 касаційну скаргу ТОВ "ВЕРТРАНС" задоволено; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 916/1830/19 скасовано; рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2019 у справі № 916/1830/19 залишено в силі; стягнуто з ДП "Фірма "ЕМЕРАЛД МОТОРС" на користь ТОВ "ВЕРТРАНС" 3 842 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; видачу відповідного наказу доручено Господарському суду Одеської області.
ТОВ "ВЕРТРАНС" 30.01.2019 (після судового засідання у справі) звернулося до Касаційного господарського суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій просило ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ДП "Фірма "ЕМЕРАЛД МОТОРС" на користь ТОВ "ВЕРТРАНС" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 350 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2020 заяву ТОВ "ВЕРТРАНС" про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 06.02.2020 о 14:15.
У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися.
Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання 06.02.2020 не визнавалася обов`язковою, Касаційний господарський суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши заяву ТОВ "ВЕРТРАНС" про розподіл судових витрат, Касаційний господарський суд зазначає таке.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Частиною першою статті 124 ГПК передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона (зокрема відповідач) подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Частиною другою статті 124 ГПК визначено наслідки невиконання сторонами положення частини першої статті 124 ГПК.
Відповідно до частини другої статті 124 ГПК суд може відмовити стороні, яка не подала разом з першою заявою по суті спору попереднього розрахунку суми судових витрат, у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору, тобто відмовити зокрема у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що правова конструкція зазначеної норми свідчить, що це - право суду, а не його обов`язок.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.