ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 906/72/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2019 (у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є. (головуючий), Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.)
додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2019
та рішення Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 (суддя Соловей Л.А.)
у справі № 906/72/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД,
про стягнення 692 524,75 грн,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (далі - ТОВ "Кулев-Інвест") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (далі - ТОВ "Котлозавод "Крігер") про стягнення 692 524,75 грн, у тому числі заборгованість в сумі 568 048,74 грн, пеня в сумі 83 821,96 грн, інфляційні втрати в сумі 33 650,05 грн, 3 % річних в сумі 7 004,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем умов договору підряду від 13.04.2017 № 04/17 та умов договору на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.2018 № 011/18, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД (далі - ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД) і ТОВ "Котлозавод "Крігер") у частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, право вимоги за якими (договорами) перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.09.2018 № 18/18.
У позовній заяві ТОВ "Кулев-Інвест", крім вимог про стягнення з ТОВ "Котлозавод "Крігер" заборгованості в сумі 692 524,75 грн та судових витрат в сумі 24 463,00 грн, просило також відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановити нарахування відсотків та пені до моменту виконання судового рішення, що буде прийняте за результатами розгляду справи, на суму заборгованості 568 048,74 грн та визначити правила розрахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3 % річних, які підлягають стягненню до моменту виконання рішення суду, для розрахунку органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.03.2019 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Котлозавод "Крігер" на користь ТОВ "Кулев-Інвест" 568 048,74 грн основного боргу, 83 821,96 грн пені, 7 004,00 грн 3 % річних, 33 650,05 грн інфляційних витрат, 10 388,00 грн судового збору, 14 075,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати пеню за формулою: Пеня = С х 2ОСД х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення, на суму боргу 568 048,74 грн за період з 22.01.2019 по 21.02.2019 включно, за правилами, визначеними у рішенні від 23.04.2019 у справі № 906/72/19. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати 3 % річних за формулою: С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, на суму боргу у розмірі 568 048,74 грн за період з 22.01.2019 до моменту виконання рішення від 23.04.2019 у справі № 906/72/19 за правилами, визначеними у рішенні від 23.04.2019 у справі № 906/72/19.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2019 рішення Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 залишено без змін.
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2019 заяву ТОВ "Кулев-Інвест" про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Котлозавод "Крігер" на користь ТОВ "Кулев-Інвест" 9 450 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні 1 350,00 грн витрат на підготовку заяви про забезпечення позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідач, всупереч взятих на себе зобовʼязань, не здійснив оплати виконаних робіт, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість за договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача як нового кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за договорами є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2019 року ТОВ "Котлозавод "Крігер" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2019, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Кулев-Інвест" відмовити.
Касаційну скаргу ТОВ "Котлозавод "Крігер" обґрунтовує, зокрема, тим, що при вирішенні спору судами першої та апеляційної інстанцій було неправильно застосовано положення статті 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК ) та не враховано аналогічні за змістом положення договору про відступлення права вимоги щодо обвʼязку нового кредитора направити боржнику повідомлення про відступлення права вимоги, чого у цій справі встановлено не було; правова підстава сплатити борг новому кредитору має настати в разі належного повідомлення боржника про відступлення права вимоги, тому сплата скаржником частини заборгованості первісному кредитору є тими несприятливими наслідками, які настали для нового кредитора відповідно до пункту 3.6 договору та частини 2 статті 516 ЦК.
ТОВ "Кулев-Інвест" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 13.04.2017 між ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД (підрядник) і ТОВ "Котлозавод "Крігер" (замовник) укладено договір підряду № 04/17, за умовами якого підрядник зобовʼязався своїми силами та засобами, на власний ризик виконати і здати замовнику з постачання та монтажу обладнання на обʼєкті "Будівництво теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими та твердопаливними котлами на альтернативних видах палива по вул. Крипʼякевича, 3 у м. Камінець-Подільський, Хмельницької обл." відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації у визначений цим договором термін, а замовник зобовʼязався надати підряднику проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти закінчений будівництвом обʼєкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів (пункт 1.1).
У пункті 3.1 договору передбачено, що загальна вартість доручених робіт за цим договором встановлюється згідно з договірними цінами по розділах робіт (Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток № 3, Додаток № 4 до цього договору).
Згідно з пунктом 3.12 договору замовник проводить оплату виконаних підрядником робіт на наступних умовах: для придбання матеріалів проводиться авансування робіт в сумі 60 % від договірної ціни - оплачується замовником протягом 5 календарних днів після підписання договору, але не більше ніж на 90 календарних днів. Не використані на протязі 90 календарних днів суми авансу повертаються замовнику. В разі невиконання даного зобовʼязання до підрядника будуть застосовані штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день використання коштів понад обумовлений період використання авансу (понад 90 календарних днів). Моментом звітування підрядником про використання авансу є підписання замовником поданих підрядником актів виконаних робіт або оригіналів відповідних документів (накладних на придбання матеріалів та устаткування) (підпункт 3.12.1); решта 40 % вартості робіт оплачується замовником за їх поетапним завершенням згідно з календарним планом (щомісячно), але не пізніше трьох банківських днів після прийняття обсягу виконаних робіт (підписання акта приймання - (Довідок КБ-3 та актів КБ-2) (підпункт 3.12.2).
Відповідно до пункту 6.3.4 договору замовник зобовʼязався проводити розрахунки з підрядником на підставі актів форми № КБ-2в та довідки № КБ-3 або оформлених належним чином накладних на поставку обладнання та устаткування.
До зазначеного договору додатковими угодами від 02.01.2018 № 1 та від 14.06.2018 № 2 вносилися зміни щодо порядку визначення вартості робіт
Судами встановлено, що підрядником належним чином виконано зобовʼязання за договором підряду від 13.04.2017№ 04/17 на загальну суму 5 304 397,50грн, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписано замовником без зауважень.
Проте відповідач зобовʼязання щодо оплати виконаних будівельних робіт відповідно до умов договору підряду від 13.04.2017 № 04/17 виконав частково на суму 4 921 261,56грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД у сумі 383 135,94 грн (5 304 397,50 грн - 4 921 261,56 грн).
Крім того, 10.05.2018 між ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД (підрядник) і ТОВ "Котлозавод "Крігер" (замовник) укладено договір на пусконалагоджувальні роботи № 011/18, за умовами якого замовник передав, а підрядник взяв на себе зобовʼязання по пуску і наладці котельного устаткування та обладнання на обʼєкті "Будівництво теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими та твердопаливними котлами на альтернативних видах палива по вул. Крипʼякевича, 3 у м. Камʼянець-Подільський, Хмельницької обл." (пункт 1.1).
За умовами пункту 3.1 договору загальна вартість робіт за цим договором відповідно до твердої договірної ціни (додаток 1 до договору) становить 274 912,80 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 3.2 договору замовник проводить оплату виконаних підрядником робіт на наступних умовах: перед початкам робіт, протягом 5 (пʼяти) календарних днів після підписання договору, замовник робить передоплату в розмірі 90 000,00 грн (підпункт 3.2.1); решта 70 % вартості робіт оплачується замовником за їх завершенням, але не пізніше трьох банківських днів після прийняття обсягу виконаних робіт - підписання акта приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт (підпункт 3.2.2).
Згідно з додатковою угодою від 11.05.2018 № 1 до пункту 3.2.1 договору від 10.05.2018 № 011/18 сторонами внесено зміни, за якими замовник робить передоплату в розмірі 90 000,00 грн до 08.06.2018.
Факт виконання підрядником робіт за договором від 10.05.2018 № 011/18 та прийняття їх замовником підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 17.08.2018 на загальну суму 274 912,80 грн, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
ТОВ "Котлозавод "Крігер" у порушення умов договору від 10.05.2018 № 011/18 виконані підрядником роботи оплатив частково на суму 90 000,00 грн, внаслідок чого заборгованість з оплати таких робіт перед ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД становить 184 912,80 грн (274 912,80 грн - 90 000,00 грн).
Отже, за встановлених судами обставин, у звʼязку з неналежним виконанням ТОВ "Котлозавод "Крігер" зазначених договірних зобовʼязань загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД становить 568 048,74 грн, у тому числі за договором підряду від 13.04.2017 № 04/17 - 383 135,94 грн, за договором на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.2018 № 011/18 - 184 912,80 грн.
Також судами попередніх інстанцій установлено, що 10.09.2018 між ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД (первісний кредитор), ТОВ "Кулев-Інвест" (новий кредитор) і ТОВ "Котлозавод "Крігер" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 18/18, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором підряду від 13.04.2017 № 04/17 та договором від 10.05.2018 № 011/18, укладеними між первісним кредитором і боржником (далі - основні договори) (пункт 1.1).
У пунктах 1.2, 1.3 договору сторонами погоджено, що за цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобовʼязань за основними договорами в сумі 568 048,74 грн. Право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 568 048,74 грн за основними договорами підтверджується актами виконаних робіт, копії яких передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх документів на підтвердження права вимоги за основними договорами.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовʼязань за цим договором (пункт 4.1).
Договір про відступлення права вимоги від 10.09.2018 № 18/18 підписано повноважними представниками та скріплено печатками трьох сторін, а саме: первісним кредитором, новим кредитором та боржником.
Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 10.09.2018 № 18/18 ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД (первісний кредитор) передало ТОВ "Кулев-Інвест" (новий кредитор) документи, які підтверджують право вимоги підрядника до боржника ТОВ "Котлозавод "Крігер", згідно з переліком.
При цьому судами зауважено, що договір про відступлення права вимоги не містить умови про необхідність складання будь-яких додаткових актів, якими б могла бути оформлена передача документів, натомість у пункті 2.1 цього договору сторони акцентували на тому, що передача новому кредитору всіх документів на підтвердження права вимоги відбувається в момент підписання договору, тобто 10.09.2018.
Разом із тим на вимогу суду першої інстанції позивачем надано всі оригінали первинних документів за договором підряду та договором на пусконалагоджувальні роботи, що не заперечувалося сторонами у справі та свідчить про виконання сторонами пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Кулев-Інвест" до ТОВ "Котлозавод "Крігер" про стягнення заборгованості за договором підряду від 13.04.2017 № 04/17 та договором на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.2018 № 011/18 на загальну суму 568 048,74 грн, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.09.2018 № 18/18, а також пені в сумі 83 821,96 грн, інфляційних втрат в сумі 33 650,05 грн, 3 % річних в сумі 7 004,00 грн, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобовʼязань за цими договорами в частині своєчасної оплати виконаних робіт.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) субʼєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовʼязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовʼязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовʼязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовʼязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовʼязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобовʼязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення частини 7 статті 193 ГК і статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовʼязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обовʼязковості договору для виконання сторонами.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладених між сторонами договорів, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вважали зазначені договори належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК підставою для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обовʼязків сторін.
Відповідно до положень статті 202 ГК і статті 599 ЦК зобовʼязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Котлозавод "Крігер" належним чином не виконало свої зобовʼязання за договором підряду від 13.04.2017 № 04/17 та договором на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.2018 № 011/18, у звʼязку із чим у нього виникла заборгованість з оплати виконаних ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД робіт на загальну суму 568 048,74 грн.
Будь-яких доказів своєчасної сплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості чи припинення відповідних зобовʼязань іншим передбаченим законом способом, відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК під час розгляду справи не надано, а судами таких обставин не встановлено.
За змістом статей 610, 611 ЦК порушенням зобовʼязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовʼязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовʼязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовʼязання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобовʼязання, на вимогу кредитора зобовʼязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як установлено судами попередніх інстанцій, у пункті 11.8 договору підряду від 13.04.2017 № 04/17 та у пункті 3.6 договору на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.2018 № 011/18 сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 83 821,96 грн, 3 % річних в сумі 7 004,00 грн та інфляційних втрат в сумі 33 650,05 грн, визнав його обґрунтованим і таким, що відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та підтверджено матеріалами справи.
З урахуванням наведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про доведеність позовних вимог, наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за договором підряду від 13.04.2017 № 04/17 та договором на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.2018 № 011/18, а також пені, передбаченої умовами договорів за порушення строків оплати, та інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовʼязання відповідно до положень статті 625 ЦК.
Предметом касаційного перегляду у справі, яка розглядається, є судові рішення першої та апеляційної інстанцій, які оскаржено ТОВ "Котлозавод "Крігер" з підстав неправильного застосування судами положень статті 516 ЦК.
З огляду на зміст касаційної скарги ТОВ "Котлозавод "Крігер", її доводи зводяться виключно до того, що боржника у встановленому законом та умовами договору від 10.09.2018 № 18/18 порядку не було повідомлено про відступлення права вимоги, тому, на думку скаржника, у нього відсутній обовʼязок зі сплати заборгованості за основними договорами новому кредитору - ТОВ "Кулев-Інвест".
Верховний Суд з урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК сторонами у зобовʼязанні є боржник і кредитор.
Підстави заміни кредитора в зобовʼязанні визначені статтею 512 ЦК, відповідно до пункту 1 частини 1 якої кредитор у зобовʼязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобовʼязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовʼязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовʼязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 513, стаття 514 ЦК).
За змістом частини 1 статті 516 ЦК заміна кредитора у зобовʼязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.