ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 914/393/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Щуйко Галини Богданівни
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий - Скрипчук О. С., судді - Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.) і рішення Господарського суду Львівської області від 11 червня 2019 року (суддя Мороз Н. В.) у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Щуйко Галини Богданівни
до Львівської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Фізичної особи - підприємця Баб`як Тетяни Богданівни, 2. Приватного підприємства "Тарус Плюс",
про визнання договору оренди землі припиненим
(в судовому засіданні взяв участь представник позивача - Гороль Т.З.)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1. 10.04.2012 між Львівською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Щуйко Г.Б. (далі - ФОП Щуйко Г.Б., позивач), Фізичною особою-підприємцем Баб`як Т.Б. (далі - ФОП Баб`як Т.Б.) (орендар) укладений договір оренди №Л-1499 (далі - Договір оренди) земельної ділянки у м. Львів, по вул. Личаківська, 227, кадастровий номер 4610137200:07:009:0087, загальною площею 0,3881 га для обслуговування виробничо-складських та адміністративних будівель і споруд. Договір укладено на 10 років до 30.06.2021.
2. На дату укладення Договору оренди на земельній ділянці знаходились об`єкти нерухомого майна (будівлі та споруди) загальною площею 1329,5 кв.м., що належали на праві спільної часткової власності ФОП Щуйко Г.Б. та ФОП Баб`як Т.Б., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 470203346101).
3. 22.09.2014 ФОП Щуйко Т.Б. та ФОП Баб`як Г.Б. внесли вищевказане нерухоме майно в якості вкладів до статутного капіталу Приватного підприємства "Тарус Плюс" (далі - ПП "Таурус Плюс"), 30.09.2014 відбулась державна реєстрація права власності ПП "Тарус Плюс" на це майно та оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.10.2014.
4. 15.12.2014 ПП "Тарус Плюс" листом №3 зверталося до Львівської міської ради з проханням розірвати з ФОП Щуйко Г.Б. та ФОП Баб`як Т.Б. Договір оренди та укласти відповідний договір з ПП "Тарус Плюс", як особою, яка набула право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці.
5. 30.12.2014 у відповідь на вказане звернення Львівська міська рада повідомила, що процедура припинення договору оренди та укладення договору оренди землі з ПП "Тарус Плюс" у зв`язку з переходом права власності на об`єкти нерухомого майна є адміністративною послугою, для виконання якої відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради від 08.08.2014 №605 потрібно надати передбачений пакет документів, після чого вказане питання виноситься на розгляд органу місцевого самоврядування.
6. 26.04.2017 зазначене нерухоме майно було відчужено ПП "Тарус Плюс" на користь ПП "Личаківбуд".
7. У той же час, не зважаючи на відчуження нерухомого майна, актами про результати камеральної перевірки повноти декларування податкових зобов`язань з орендної плати за 2016, 2017, 2018 рік ГУ ДФС у Львівській області ФОП Щуйко Г.Б. було нараховано податкові зобов`язання з орендної плати за Договором оренди.
Короткий зміст позовних вимог
8. У березні 2019 року ФОП Щуйко Г.Б. звернулася з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач) про визнання Договору оренди припиненим з 30.09.2014.
9. Позивач, з посиланням на норми статі 7 Закону України "Про оренду землі", статей 120, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зазначив про те, що внаслідок переходу від позивача права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій ним за спірним договором земельній ділянці, до нового власника майна - ТОВ "Таурус Плюс", до останнього автоматично перейшло і право користування цією земельною ділянкою з одночасним припиненням цього права щодо позивача. Вказане є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки з моменту набуття та державної реєстрації за ТОВ "Таурус Плюс" права власності на нерухомість, оскільки позивач з цього моменту вже не є землекористувачем та відповідно, не може нести обов`язки орендаря за договором оренди, зокрема зі сплати орендної плати, яка безпідставно нараховується останньому.
10. Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту порушеного права, позивач вказував на його відповідність приписам статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою одним із способів захисту права визначено визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Заперечення відповідачем факту припинення права оренди землі залишає позивача в стані правової невизначеності щодо своїх прав та обов`язків перед відповідачем.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2019 року, в позові відмовлено повністю.
12. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суди виходили з імперативних положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, статті 7 Закону України "Про оренду землі" та дійшли висновку, що при набутті іншою особою права власності на нерухоме майно право користування земельною ділянкою під цим майном у попереднього її власника припиняється автоматично, в силу закону, без необхідності додаткового "оформлення" факту припинення такого права будь-якими актами чи документами. Договір оренди землі у цьому випадку не припиняється, а має місце заміна сторони (орендаря) у зобов`язанні. У звязку з чим укладений між сторонами спору Договір оренди не припинив 30.09.2014 свою дію в цілому, а в силу прямої норми закону відбулася заміна сторони у зобов`язанні, а саме з ФОП Щуйко Т.Б. та ФОП Баб`як Г.Б. на ПП "Таурус Плюс". Після відчуження нерухомого майна позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої він вже не, а таке зобов`язання автоматично виникає в нового власника нерухомості.
13. У зв`язку з чим заявлений позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (припинення договору оренди землі з 30.09.2019), та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача, який вже захищений законом, і до того ж не відповідає вимогам статті 16 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
15. Зробивши мотивовані висновки про автоматичне припинення права землекористування позивача в силу прямої норми закону, суди натомість помилково вказали на неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідач не визнає факти припинення Договору оренди та переходу права користування земельною ділянкою до нового власника нерухомості, внаслідок чого позивачу безпідставно нараховується орендна плата за спірним договором.
16. Порушення права позивача полягає в запереченні відповідачем факту припинення правовідносин за договором оренди, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права хоча прямо не визначений в статті 16 ЦК України, проте є ефективним та відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення і спричиненим цим порушенням наслідкам та узгоджується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
17. Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються, зокрема статтею 120 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.