ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9158/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Озерчук М.М.
розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго Інвестбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - В.О. Пантелієнко, судді: М.Л. Доманська, С.Я. Дикунська) від 11.11.2019
за заявою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія" Київреконструкція" арбітражного керуючого Дейнегіної К.М.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго Інвестбуд"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Профкапітал"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 09/03-11 від 09.02.2011
в межах справи
за заявою ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія " Київреконструкція"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник відповідача-1 - Сьомка Р.О., адвокат,
представник відповідача-2 - Довгань О.С., адвокат,
представник третьої особи - Загоруй С.В., адвокат,
представник боржника - Слюсар В.В., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1 15.06.2016 Господарський суд міста Києва ухвалив порушити за заявою ОСОБА_1 провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (далі -Боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
1.2 16.01.2017 Господарський суд міста Києва постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо.
03.07.2017 Господарський суд міста Києва ухвалив призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Дейнегіну К.М. тощо.
1.3 11.09.2017 ліквідатор Боржника подав заяву про визнання недійсним договору від 09.02.2011 № 09/03-11 купівлі-продажу (далі - Договір) майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом, що будується за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 17а, ступінь будівельної готовності 9,5 відсотків (далі - Об`єкт), що укладений між Боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Марго" (далі - Відповідач-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Марго Інвестбуд" (далі - Відповідач-2); та про повернення Відповідачем-1 Боржнику виконаного (Об`єкту) за недійсним правочином (Договором).
1.4 Заява мотивована недійсністю оспорюваного правочину в силу закону - через укладення Договору з відчуження Об`єкта без згоди іпотекодержателя (товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк"), якому Об`єкт переданий Боржником в іпотеку за договором від 06.12.2007 № з-6782 в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "БК "Київрембуд" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" за укладеним між цими особами 04.07.2006 кредитним договором " 0407/06. Недійсність Договору також обумовлена нездійсненням його нотаріального посвідчення, незважаючи на відчуження майнових прав на Об`єкт як на нерухоме майно. Також ліквідатор вказав на відсутність оплати покупцем (Відповідачем-1) за придбані за оспорюваним Договором майнові права.
1.5 18.09.2017 Відповідач-1 подав заперечення-пояснення на заяву про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсного правочину, в якій просив застосувати до заяви ліквідатора позовної давності та відмовити через сплив позовної давності у задоволенні вимог про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсного правочину.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1 Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2 При новому розгляді справи 03.04.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Боржника про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсного правочину.
2.3 Рішення суду мотивовано відсутністю визначених ліквідатором Боржника підстав для визнання недійсним Договору з огляду на нікчемність договору іпотеки від 06.12.2007 № з-6782, за яким Боржник передав в іпотеку Об`єкт, оскільки право на Об`єкт належить одночасно Боржнику (з часткою 60 %) та Відповідачу-2 (з часткою в 40 %), без згоди якого відповідно до укладеного між ними договору про спільну діяльність від 03.03.2006 № 1/06 Боржник не мав право передавати Об`єкт в іпотеку товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Профкапітал", далі - Третя особа). Суд також виходив з того, що Об`єкт як незавершене будівництво не є нерухомим майном, тому закон не вимагає нотаріального посвідчення Договору.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1 11.11.2019 Північний апеляційний господарський суд постановив задовольнити апеляційні скарги ліквідатора Боржника і Третьої особи, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2019, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора Боржника, визнати недійсним Договір, повернути від Відповідача-2 на користь Боржника Об`єкт.
3.2 Рішення суду мотивовано недійсністю Договору в силу закону через його укладення та відчуження Боржником за цим договором майнових прав на Об`єкт без згоди іпотекодержателя за договором іпотеки від 06.12.2007 № з-6782, що був чинним на час укладення оспорюваного правочину. Суд також виходив з поважності причин пропуску ліквідатором Боржника позовної давності у спірних правовідносинах з огляду на звернення ліквідатора із заявою у цій справі для захисту прав та інтересів як Боржника, так і його кредиторів у цій справі про банкрутство.
Встановлені судами обставини
4.1 03.03.2006 між Боржником (Сторона 1) та Відповідачем-2 (Сторона 2) було укладено договір №1/06 про спільну діяльність (далі - Договір про спільну діяльність), за яким сторони зобов`язались шляхом об`єднання своїх зусиль та вкладів спільно діяти для досягнення господарської мети: будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями і паркінгом на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 17а, а також забезпечення продажу житла (квартир) приміщень та паркінгу в новозбудованому комплексі з метою отримання прибутку. В межах виконання цього договору Боржник виконує всі функції забудовника, веде бухгалтерський, податковий та інший облік результатів спільної діяльності, безпосередньо укладає від імені всіх учасників спільної діяльності угоди, договори, розпоряджається спільними грошовими коштами, правами, майном, та іншими матеріальними та трудовими ресурсами, що є вкладом у спільну діяльність.
Згідно з пунктом 6.3.1. Договору №1/06 про спільну діяльність Боржник вносить, як вклад у спільну діяльність: право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 17а, ділову репутацію, ділові зв`язки, професійні знання, надання робочої сили, спеціалістів з необхідними навичками, освітою, знаннями тощо. Вклад Сторони 1 становить 60%.
Згідно з пунктом 6.3.2. Договору №1/06 Відповідач-2 як учасник спільної діяльності повинен був внести, як вклад у спільну діяльність: грошові кошти в розмірі 1 600 000 грн. 00 коп. та цінні папери на суму 11 530 000 грн. 00 коп. Вклад Сторони 2 повинен становити 40% загального вкладу Сторін у спільну діяльність, що в грошовому еквіваленті становить суму 13 130 000 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 7.1 договору про спільну діяльність №1/06 від 03.03.2006 грошові та майнові вклади сторін, створене або набуте сторонами в результаті спільної діяльності майно, є їх спільною частковою власністю, розпорядження і користування якою здійснюється за згодою обох сторін.
Відповідно було визначено і поділ прибутку від спільної діяльності - ВАТ "АК "Київреконструкція" - 60%, ТОВ "Марго Інвестбуд" - 40%.
16.06.2006 між Боржником (Сторона 1) та Відповідачем-2 (Сторона 2) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №1/06 про спільну діяльність від 03.03.3006.
4.2 04.07.2006 між ТОВ "КБ "Західінкомбанк" (кредитор) та ТОВ "БК "Київрембуд" (позичальник) було укладено Кредитний договір № 0407/06, відповідно до пункту 1.1. якого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для здійснення статутної діяльності у розмірі 5 500 000 грн. 00 коп. Додатковим договором від 01.12.2008 до Кредитного договору № 0407/06 від 04.07.2006 збільшено ліміт кредитування до 9 185 000 грн. 00 коп.
4.3 06.12.2007 з метою належного виконання Позичальником умов Кредитного договору № 0407/06 від 04.07.2006 між Боржником (Іпотекодавець) та ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" (Іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір, який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровано в реєстрі за №з-6782.
Згідно з пунктом 7 цього Іпотечного договору, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Основним зобов`язанням, Іпотекодавець надав в іпотеку майнові права на нерухомість, а саме: об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з вбудовано- прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом, що будується за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 17а (далі - Майнові права), згідно з переліком, зазначеним в Додатку №1 до Іпотечного договору. Як зазначено в абзаці 6 пункту 7 Іпотечного договору: майно передано в іпотеку разом з усіма його приналежностями.
Інформація про Іпотечний договір також була зареєстрована 25.04.2008 в Державному реєстрі іпотек, про що свідчить запис про реєстрацію обтяження (іпотеки), реєстраційний номер обтяження 7114213 та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 15 Іпотечного договору сторони домовились, що з моменту набрання чинності цим договором, Іпотекодавець має право відчужувати, передавати в оренду, лізинг, у спільну діяльність, у безоплатне користування іншим особам Предмет іпотеки, або іншим чином розпоряджатись Предметом іпотеки, тільки за письмовою згодою Іпотекодержателя. Наступні передачі в іпотеку предмету іпотеки в період дії цього договору та всіх додаткових угод до нього забороняються.
07.02.2008 Банк та Боржник уклали договір про внесення змін до Іпотечного договору, посвідченого 06.12.2007, згідно з яким загальна площа об`єктів інвестування, відповідно до Додатку № 1 та № 2 до Іпотечного договору, становить 4 136,92 кв.м.
4.4 09.02.2011 був укладений тристоронній Договір, згідно з яким Боржник (Продавець 1) разом з Відповідачем-1 (Продавець 2) здійснили продаж майнових прав (на 100 % об`єкта - житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом, що будується за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 17а, далі - Майнові права на Об`єкт) Відповідачу-1 (Покупцю), який зобов`язався оплатити узгоджену сторонами ціну у розмірі 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.
В пункті 2.3. Договору Сторони погодились, що Покупець має право оплатити ціну Майнових прав (розрахуватись) шляхом видачі на ім`я Продавця 2 простого векселя на суму ціни продажу Майнових прав зі строком платежу - "за пред`явленням". За домовленістю Сторони можуть погодити інший спосіб розрахунків, в тому числі шляхом передачі цінних паперів.
Згідно з пунктом 2.4. Договору Сторони домовились, що Покупець зобов`язаний розрахуватись протягом трьох років з моменту підписання даного Договору.
В пункті 8.7. Договору зазначено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх обов`язків передбачених цим договором.
4.5 Договір укладений 09.02.2011 і Боржник (Продавець 1) як власник передав майнові права Покупцю (Відповідачу-1), проте будь-які документи, які б свідчили чи підтвердили оплату у розмірі 15 000 000 грн. 00 коп. відсутні.
Згідно з відповіді № 9283/10/26-50-08-03 від 03.08.2016 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до ІС "Податковий блок" Боржник до ДПІ не звітує. Останній звіт подано за червень 2011 року з податку на додану вартість та 2-й квартал 2011 року з податку на прибуток з нульовими показниками (а.с. 60 том 1).
4.6 Іпотекодержатель - ПАТ "Західінкомбанк" згоди на відчуження переданого в іпотеку майна не давав. В поданій заяві № 878-19 від 06.07.2016 про визнання грошових вимог кредитор ПАТ "Західінкомбанк" повідомляв про непогашену заборгованість за кредитним договором № 0407/06 від 04.07.2006 та чинність іпотечного договору від 06.12.2007.
Станом на дату укладення Договору відчужувані майнові права перебували в іпотеці ПАТ "Західінкомбанк".
4.7 Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі № 62/112 було визнано за Відповідачем-1 право власності на майнові права на 100 відсотків об`єкта - житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом, що будується за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 17а. Визнано за Відповідачем-1 право власності на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом, що будується за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 17а, ступінь будівельної готовності 9,5 відсотків.
4.8 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі №17/380-64/355 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06.12.2007 (із подальшими змінами і доповненнями), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком "Західінкомбанк" та Боржником, а саме: майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено: багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вулиці Солом`янській, 17-А у місті Києві (розмір земельної ділянки: 0,3933 Га, кадастровий номер: 8000000000:72:186:0023), для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Київської філії (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 57/3, код ЄДРПОУ 36699108) за кредитним договором № 0407/06 від 04.07.2006 року в розмірі 9 185 000 грн. 00 коп. непогашеного кредиту, 425 461 грн. 47 коп. заборгованості зі сплати відсотків, 1 913 182 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 900 грн. 00 коп. розрахунково-касового обслуговування за грудень 2008 року, шляхом проведення публічних торгів з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки в сумі 9 185 000 грн. 00 коп., за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави.
5. Короткий зміст вимог касаційних скарг
5.1 20.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Марго Інвестбуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Марго" подали касаційні скарги, у яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2019.
6. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
6.1 Апеляційний суд на порушення норм матеріального права не зазначив підстав для скасування судового рішення першої інстанції.
6.2 Апеляційний суд безпідставно надав перевагу умовам договору іпотеки перед умовами договору про спільну діяльність, не врахувавши, що договір про спільну діяльність укладений раніше іпотечної угоди, а тому апеляційний суд позбавив Відповідача-1 права власності на Об`єкт, оскільки одноособові дії Боржника з передачі в іпотеку майнових прав на Об`єкт без нотаріально посвідченої згоди Відповідача-2 як співвласника прав на Об`єкт з подальшим зверненням іпотекодержателем стягнення на це майно вчинені всупереч вимогам статті 6 Закону України "Про іпотеку" та є незаконним позбавленням Відповідача-2 прав власності на майнові права на Об`єкт.
6.3 Апеляційний суд неправильно застосував норми закону в частині вимог щодо наслідків недійсності правочину, оскільки, зобов`язавши повернути саме Об`єкт, суд не врахував, що предметом продажу за Договором був не Об`єкт, а майнові права на нього, а також не врахувавши, що вимоги про визнання недійсним Договору вже були предметом розгляду судом та у задоволенні яких було відмовлено (рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі № 62/112).
6.4 Апеляційний суд залишив поза увагою аргументи Відповідача-1 щодо неналежного позивача за вимогами ліквідатора Боржника у цій справі, оскільки Боржник, вчинивши через укладення оспорюваного Договору порушення умов Договору іпотеки, не може бути належним позивачем у спірних правовідносинах, а відсутність у Третьої особи як іпотекодержателя Об`єкта статусу кредитора у цій справі про банкрутство спростовує аргументи ліквідатора Боржника про звернення з метою захисту прав та інтересів кредиторів у спірних правовідносинах.
6.5 Вимоги ліквідатора про визнання недійсним Договору, укладеного за п`ять років до порушення щодо Боржника справи про банкрутство суперечить вимогам статті 20 Закону про банкрутство.
6.6 Апеляційний суд не застосував наслідки спливу позовної давності у спірних правовідносинах та не навів мотивів відхилення відповідної заяви Відповідача-1, а наведені апеляційним судом мотиви для поновлення позовної давності не відповідають передбаченим законодавством критеріям для його поновлення.
6.7 Апеляційний суд, посилаючись як на підтвердження дійсності Іпотечного договору на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 17/380-64/355, не врахував, що це рішення ухвалено судом без врахування обставин укладення Боржником і Відповідачем-2 Договору про спільну діяльність.
7. Позиція Третьої особи, викладена у запереченні на касаційну скаргу Відповідача-1.
7.1 Оскаржувана постанова апеляційного суду згідно з вимогами частини3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
8. Касаційне провадження.
8.1 Суд не бере до уваги доводи Боржника у поясненнях на касаційні скарги з огляду на подання Боржником цих пояснень 14.01.2020, тобто з пропуском встановлених судом в ухвалах від 06.12.2019 та від 19.12.2019 строків для подання відзиву на касаційні скарги - до 23.12.2019 та до 03.01.2020 відповідно, без клопотання про поновлення строку для вчинення цієї процесуальної дії.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо ознак нікчемного правочину
9.1 Нормами частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
9.2 Отже законодавець розмежовує оспорюваний та нікчемний правочин, головна відмінність між якими полягає в тому, що нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом. За відсутності в законі вказівки на недійсність правочину його не може бути віднесено до нікчемного.
9.3 Відповідно норм частин 2, 3 статті 6 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній станом на дату укладення Іпотечного договору - 06.12.2007) майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.
Іпотекодавець зобов`язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов`язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.
9.4 Враховуючи викладене, з огляду на відсутність вказівки законодавця в статті 6 Закону України "Про іпотеку" на недійсність правочину з передачі в іпотеку майна у разі порушення під час його вчинення норм частин 2, 3 цієї статті (у разі передачі в іпотеку майна, що є у спільній власності, за відсутності нотаріально посвідченої згоди усіх співвласників), висновки суду першої інстанції про нікчемність Іпотечного договору, у тому числі з посиланням на порушення норм статей 316, 317, 358 ЦК України (що також не містять вказівки на нікчемність правочину зі здійснення права спільної часткової власності співвласників без згоди одного з них) зроблені з неправильним застосуванням наведених норм.
9.5 Разом з цим законодавець визначив спосіб захисту порушених прав за правочином з передачі в іпотеку майна, що є у спільній власності, за відсутності нотаріально посвідченої згоди усіх співвласників.
Так, заходом правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, статтею 4 ГПК України та статтею 1 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення ліквідатора Боржника із заявою про визнання недійсним Договору - до 15.12.2017) є право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.
9.6 Згідно зі статтею 14 ГПК України (в чинній редакції) ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, в пункті 11.12 постанови Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17 та в пункті 8.12 постанови Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 904/6892/17.
9.7 Нормами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частиною 1 статті 215 цього кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК України).