ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019
(головуючий - Чорногуз М.Г., судді: Тарасенко К.В., Хрипун О.О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 (суддя Ковтун С.А.)
у справі № 910/12218/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альматрикс"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіател груп"
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор"
про визнання недійсним договору
Учасники справи:
представник ТОВ "Енерго-Консалт" - Севостян Н. В.;
представник ТОВ "Альматрикс" - не з`явився;
представник ТОВ "Сіател груп" - Назаренко С. В.;
представник ТОВ "Амстор " - не з`явився;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 13.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт" (далі - ТОВ "Енерго-Консалт", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альматрикс" (далі - ТОВ "Альматрикс", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіател груп" (далі - ТОВ "Сіател груп", відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі громадського торговельного центру, посвідченого 08.09.2015 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. в реєстрі за № 698, що було укладено між відповідачами.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір не відповідає вимогам законодавства, яке врегульовує правовий статус арештованого майна та порядок здійснення прав щодо нього. Необхідність оцінки договору на відповідність цьому законодавству викликана наявністю арештів на будівлю громадсько-торговельного центру загальною площею 6275,3 кв. м., розташовану за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 20Б, що є предметом оскаржуваного договору, які були застосовані ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2015 у справі № 757/2685/15-к в рамках кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 та ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2015 у справі № 200/6669/15-к в рамках кримінального провадження № 12015040000000109 від 03.02.2015.
Позивач наголошує на тому, що він є кредитором ТОВ "Амстор", щодо якого порушена справа про банкрутство № 904/9795/16. Нерухоме майно, відчужене за оспорюваним договором, до 08.09.2015 належало ТОВ "Амстор", не було обтяжено заставою, а відтак у зв`язку з недостатністю активів у ТОВ "Амстор" для задоволення вимог кредиторів, кошти від продажу майна у ліквідаційній процедурі підлягали спрямуванню на погашення вимог незабезпечених кредиторів, яким також є позивач.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1 31.01.2019 Господарським судом міста Києва ухвалено рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, про відмову у позові.
2.2 В судових рішеннях зазначено про те, що правовідносини, які виникли як за Договором, укладеним між ТОВ "Сіател Груп" і ТОВ "Альматрикс", так і договором, сторонами за яким ТОВ "Альматрикс" і ТОВ "Амстор", стосуються зміни права власності на майно шляхом купівлі-продажу, тобто спрямовані на передачу майна у власність набувачеві.
Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2018 у справі № 904/9795/16, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, вимоги ТОВ "Енерго-Консалт" до ТОВ "Амстор" у розмірі 27181315,54 грн складаються із заборгованості у розмірі 17.181.315,54 грн за договором позики № 21/03 від 21.03.2014 та заборгованості у розмірі 10.000.000,00 грн за договором поруки № 5/1 від 02.12.2014.
2.3 Суди дійшли висновку про те, що позивач не є учасником правовідносин за оспорюваним договором і обставини, які свідчать про те, що на час його укладення договору у позивача існували права на майно, яке є предметом цього договору, або відчуження цього майна було спрямовано на порушення майнових інтересів позивача, відсутні.
Доводи позивача про те, що укладення Договору унеможливило задоволення у ліквідаційній процедурі вимог незабезпечених кредиторів є суди визнали безпідставними, оскільки продаж майна було здійснено задовго до порушення Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" (справа № 904/9795/16 порушена 15.11.2016, а продаж здійснено 08.09.2015).
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини
3.1. 20.02.2009 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Амстор" на нерухоме майно - будівлю громадсько-торговельного центру літера "Б", розташовану за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20, літера "Б", загальною площею 6 275,3 кв. м., що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
3.2. 30.01.2015 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/2685/15-к задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Амстор", у тому числі і на будівлю громадсько-торговельного центру загальною площею 6 275,3 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20 Б, заборонено розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо вказаного нерухомого майна. У резолютивній частині ухвали зазначено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
02.04.2015 ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ у справі № 200/669/15-к (провадження № 1-кс/200/2429/15) задоволено клопотання слідчого і накладено арешт із забороною розпоряджатись об`єктами нерухомого майна, в тому числі розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Державна реєстрація вищезазначених обтяжень 02.02.2015 за № 8584350 та 07.04.2015 за № 9312980 підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20б станом на 04.09.2015.
3.3. 08.09.2015 між ТОВ "Амстор" (продавець) та ТОВ "Альматрикс" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу будівлі громадсько-торгівельного центру, за умовами якого (п.п.1, 2, 4) продавець продав, а покупець купив будівлю громадсько-торгівельного центру літера "Б", що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, будинок під № 20, літера "Б". В цілому нерухоме майно, яке є предметом цього договору, має загальною площею 6 275,3 кв. м. Продаж вчинено за 25.000.000 грн. Договір посвідчений 08.09.2015 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 695.
3.4. В подальшому, за договором від 08.09.2015, що посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. 08.09.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 698, ТОВ "Альматрикс", як продавець продало ТОВ "Сіател Груп", як покупцю вищевказане нерухоме майно за ціною 25025000 грн.
08.09.2015 ТОВ "Альматрикс" передало майно ТОВ "Сіател Груп", про що свідчить акт приймання-передачі. Право власності на майно виникло у набувача - ТОВ "Сіател Груп" 08.09.2015 і відповідний запис приватним нотаріусом внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На час укладення Договору були чинні рішення Печерського районного суду міста Києва та Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, якими накладено арешт на будівлю, що є предметом спірного Договору.
3.5. 15.11.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/9795/16 про банкрутство ТОВ "Амстор".
31.05.2018 Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/9795/16 затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого вимоги ТОВ "Енерго-Консалт" у розмірі 2756,00 грн включені до першої черги задоволення, а вимоги у розмірі 27181315,54 грн - до четвертої черги задоволення.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 11.11.2019 ТОВ "Енерго-Консалт" подало касаційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Укладенням договорів відчуження спірного нерухомого майна, в тому числі оспорюваного правочину, порушуються права і законні інтереси ТОВ "Енерго-Консалт" та інших кредиторів ТОВ "Амстор" щодо задоволення їхніх грошових вимог за рахунок майна ТОВ "Амстор".
5.2 Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача статусу учасника правовідносин за оспорюваним договором, прав на майно, що є предметом цього договором, а також доказів спрямованості відчуження майна на порушення майнових інтересів позивача на час укладення договору суперечить нормам матеріального та процесуального права, зокрема частині 3 статті 215 ЦК України, статті 236 ГПК України, а також правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 13.06.2018 у справі № 644/2494/16-ц, оскільки наявність або відсутність наведених обставин на момент укладення оспорюваного правочину не має значення для встановлення факту порушення таким договором прав кредиторів власника об`єкта нерухомого майна, що є предметом оспорюваного договору.
5.3 Укладення оспорюваного договору унеможливило задоволення у ліквідаційній процедурі вимог незабезпечених кредиторів, що спростовує висновки судів про здійснення продажу спірного нерухомого майна більше ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" та про відсутність доказів спрямованості відчуження спірного нерухомого майна саме на порушення майнових інтересів позивача, як одного з кредиторів ТОВ "Амстор".
5.4 Судами не прийнято до уваги доводи позивача щодо порушення провадження у справі № 904/8080/16 про банкрутство ТОВ "Амстор", відчуження спірного нерухомого майна за 15 днів до дати порушення вказаного провадження, відсутності в Інвентаризаційному описі основних засобів ТОВ "Амстор" № 1 від 03.09.2015 та проміжному ліквідаційному балансі товариства станом на 03.09.2015 спірного нерухомого майна, тоді як його відчуження здійснено лише через 5 днів з дати складання названих документів.
5.5 Судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки суд мав зупинити провадження у справі №910/12218/18 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду заяви ТОВ "Енерго-Консалт" в межах справи №904/9795/16.
5.6 За оспорюваним договором було відчужено майно за наявності судового рішення про арешт (обтяження) нерухомого майна, що є незаконним, оскільки суперечить вимогам законодавства про сутність арешту майна та обов`язковості судових рішень, незалежно від наявності відповідного обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відчуження спірного нерухомого майна стало можливим завдяки протиправному внесенню даних до Державного реєстру речових прав про зняття арешту з цього майна з використанням облікового запису одного з приватних нотаріусів м. Києва, який заперечує свою причетність до вилучення зазначеного запису.
5.7 Щодо спірного нерухомого майна здійснено подвійний продаж між особами, пов`язаними відносинами контролю, вирішальний вплив на управління та господарську діяльність яких здійснює одна й та сама особа (контролер), та які є єдиним суб`єктом господарювання у розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
5.8 В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зазначено про те, що спірне нерухоме майно розташоване у м. Запоріжжя, але в апеляційній скарзі питання про порушення місцевим господарським судом правил територіальної підсудності (ч.3 ст. 30 ГПК України) не піднімалося.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1 ТОВ "Сіател Груп" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги та просило залишити оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Скаржник не є учасником/стороною оспорюваного договору, в позові відсутні факти, які б свідчили про те, чим саме порушено права та/або інтереси позивача при укладенні договору між відповідачами. Договір купівлі продажу, який передував укладенню оспорюваного договору, наразі є чинним, недійсним у судовому порядку його не визнано. На дату укладення договору між відповідачами, його посвідчення та проведення необхідних реєстраційних дій з реєстрації права власності у Державному реєстрі були відсутні відомості про арешт та/або заборону відчуження спірного нерухомого майна. Посилання на кримінальне провадження Печерського районного суду м. Києва у справі №757/2685/15-к, в рамках розслідування якого накладено арешт на спірне нерухоме майно не може вважатися доказом при розгляді справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу з огляду на відсутність ухваленого вироку у названому кримінальному провадженні.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.09.2015 (далі - Договір купівлі-продажу), укладеного між відповідачами.
7.2. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Норми частини 1 статті 215 ЦК України визначають, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
7.3. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не є учасником правовідносин за спірним договором і обставини, які свідчать про те, що на час укладення договору у позивача існували права на майно, яке є предметом Договору, або відчуження цього майна було спрямовано на порушення майнових інтересів позивача, відсутні.
За висновком місцевого та апеляційного господарських судів позивачем не доведено факт порушення його невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів внаслідок укладення Договору купівлі-продажу, зокрема, порушення прав позивача, як кредитора ТОВ "Амстор", а відсутність порушеного права є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволені позову, у зв`язку з чим суди не здійснювали оцінку доводів та підстав позову щодо невідповідності Договору купівлі-продажу вимогам законодавства, яке врегульовує правовий статус арештованого майна та порядок здійснення прав щодо нього.
7.4. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.