УХВАЛА
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 320/490/19
Провадження № 11-1087апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області (далі - Міськрада), Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області (далі - Управління) про зобов`язання вчинити певні дії, та
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міської ради Київської області від 08 листопада 2018 року № 1141-48-07 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що ця земельна ділянка зареєстрована за іншим землевласником;
зобов`язати Міськраду на черговій сесії міської ради затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправними дії Міськради щодо відмови розглянути заяву позивача від 26 червня 2018 року та 05 вересня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на чергових сесіях Міськради від 16 серпня 2018 року та 27 вересня 2018 року;
визнати протиправним рішення Міськради про затвердження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є);
скасувати рішення Міськради про затвердження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є);
визнати протиправними дії Управління про погодження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є);
скасувати висновок Управління про погодження проекту землеустрою іншій особі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, (можливо таке рішення приймалося через застосування неповної адреси та позивачу не відома ця особа, та невідомі номер і дата прийнятого рішення, але таке рішення є);
визнати протиправним та скасувати рішення сесії Міськради від 21 грудня 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 ;
стягнути з Міськради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2 000 000 грн та моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 12 квітня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрив провадження у справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 травня 2019 року рішення суду залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і 15 липня 2019 року подав касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Серед іншого вказує, що спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення судів попередніх інстанцій, а ухвалою від 30 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 346 цього Кодексу справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
У касаційній скарзі позивач серед іншого наводить мотиви щодо розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій з порушенням правил предметної юрисдикції. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що вимога про визнання незаконним рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та повинна пред`являтися до суду для розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.