П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/804/18
Провадження № 11-204заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2019 року (судді Гончарова І. А., Анцупова Т. О., Олендер І. Я., Юрченко В. П., Ханова Р. Ф.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом до Президента України, Адміністрації Президента України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- зобов`язати Адміністрацію Президента України підготувати необхідні матеріали Президенту України для прийняття рішення про помилування ОСОБА_1 на строк двадцять років з відрахунком двадцяти років із 02 травня 1999 року;
- зобов`язати Президента України прийняти рішення про помилування ОСОБА_1 на строк двадцять років з відрахунком двадцяти років
із 02 травня 1999 року;
- стягнути з Президента України та Адміністрації Президента України на користь ОСОБА_1 1 462 080 доларів США в гривнях за курсом Національного банку України на день виплати всього відшкодування.
2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Президентом України протиправно, всупереч статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не прийнято рішення про його помилування.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 18 лютого 2019 року роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 з виділенням в самостійне провадження вимог до Адміністрації Президента України про зобов`язання Адміністрації Президента України підготувати необхідні матеріали Президенту України для прийняття рішення про помилування ОСОБА_1 на строк двадцять років з відрахунком двадцяти років із 02 травня 1999 року та про стягнення з Адміністрації Президента України на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди і передав їх на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 18 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
5. Суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем не допущено протиправну бездіяльність при розгляді клопотання позивача про помилування, оскільки учасниками справи не надано та судом не здобуто доказів того, що Президентом України відмовлено у розгляді клопотання позивача про помилування. З огляду на недоведеність бездіяльності Президента України щодо нерозгляду клопотання про помилування немає й підстав для зобов`язання відповідача до вчинення певних дій та стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
6. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2019 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
7. На переконання скаржника, факт відсутності відмови особисто Президента України у розгляді клопотання про помилування свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Позиція учасників справи стосовно апеляційної скарги
8. Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, він просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити зазначене судове рішення без змін.
9. Представниця відповідача наголошувала на безпідставності вимог до Президента України, зазначила, що при розгляді клопотання позивача було дотримано вимоги Положення про порядок здійснення помилування, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.
10. У відповіді на відзив ОСОБА_1 повторно указує на протиправність бездіяльності відповідача щодо нерозгляду його клопотання про помилування, указує на те, що видання указу про помилування є обов`язком Президента України в силу положень Конституції України. Зазначає також, що за час відбування покарання набув готовності до самокерованої правослухняної поведінки, що відповідно до статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України свідчить про виправлення засудженого.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 квітня 2019 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2019 року, а ухвалою від 13 травня 2019 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені обставини справи
12. Вироком Тернопільського обласного суду (зараз - Апеляційний суд Тернопільської області) від 21 вересня 2000 року ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі за бандитизм, умисне вбивство з корисливих мотивів двох осіб, вчинене організованою групою, незаконне придбання, перевезення, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
13. 16 січня 2018 року на ім`я Президента України надійшло клопотання позивача, а також клопотання осередку Громадської організації "Українське капеланство" у Вінницькій області про помилування ОСОБА_1 .
14. Комісія при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія)
10 липня 2018 року розглянула матеріали за клопотанням про помилування позивача та вирішила залишити його без задоволення, врахувавши при цьому ступінь та обставини вчинених ОСОБА_1 злочинів, а також те, що адміністрація Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" висловилася про передчасність його помилування.
15. Департаментом з питань помилування Адміністрації Президента України (далі - Департамент) 23 липня 2018 року направлено повідомлення начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" та осередку Громадської організації "Українське капеланство" у Вінницькій області про результати розгляду клопотання про помилування.
16. Вважаючи відмову у задоволенні клопотання про помилування протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 106 Конституції України Президент України здійснює помилування.
18. Статтею 87 Кримінального кодексу України визначено, що помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років. Особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 цього Кодексу.
19. Для визначення порядку здійснення Президентом України помилування відповідно до пункту 27 частини першої статті 106 Конституції України Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015 затверджено Положення про порядок здійснення помилування (далі - Положення, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
20. Відповідно до положень пункту 6 цього Положення клопотання про помилування особою, засудженою судом України, яка відбуває покарання в Україні, або засудженою судом іноземної держави і переданою для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань. Адміністрація в установленому порядку невідкладно реєструє клопотання і протягом п`ятнадцяти днів з дня подання направляє його до Адміністрації Президента України разом із копіями вироку, ухвали і постанови суду, характеристикою про поведінку особи із викладеною письмово думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування. Голова або інший член Комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу подають клопотання про помилування безпосередньо до Адміністрації Президента України. До такого клопотання долучаються будь-які документи, які мають значення для застосування помилування.