П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 804/6166/17
Провадження № 11-378апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіної Ліани Леонідівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року (судді Дурасова Ю. В., Дадим Ю. М., Божко Л.А.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області
Вдовіної Л. Л. (далі також - державний реєстратор, приватний нотаріус), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "КБ "Приватбанк"), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30 листопада 2016 року індексний номер 32645842 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: домоволодіння загальною площею 137,30 кв. м, житловою площею 73,40 кв. м, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., АДРЕСА_1, за ПАТ "КБ "Приватбанк".
2. Позов мотивовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави проводити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, оскільки на час проведення державної реєстрації на спірне майно був чинним Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", крім того, реєстрація права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки була здійснена без дотримання умов договору іпотеки та всупереч діючому законодавству не була пов`язана із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. Окрім того, в спірній квартирі прописані неповнолітні особи, права яких порушені оскаржуваним реєстраційним рішенням.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою
від 14 листопада 2017 року позов задовольнив.
4. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою
від 29 березня 2018 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасував, провадження у справі закрив.
5. Судове рішення мотивоване тим, що спір у цій справі не є публічно - правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), правовідносини, що виникли між сторонами, за своїм змістом носять цивільно-правовий характер, оскільки виникають із цивільних відносин, зокрема, щодо зняття арешту з майна.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування його рішення. Указує, зокрема, на те, що спір у справі не стосується належності речових прав на нерухоме майно, а спрямований виключно на перевірку виконання державним реєстратором як суб`єктом владних повноважень вимог Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при вчиненні оспорюваної реєстраційної дії, тобто оцінці підлягають виключно владні управлінській дії та рішення відповідача.
8. При цьому ОСОБА_1 посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, також зазначає про приватноправовий характер цього спору, наголошує на тому, що фактичною підставою для оскарження рішення державного реєстратора є незгода позивача із переходом речових прав від нього до третьої особи.
Рух касаційної скарги
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 15 травня 2018 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 08 квітня 2019 року призначив її до розгляду.
11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 09 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса, третя особа - ПАТ "КБ "Приватбанк", про визнання протиправним та скасування рішення передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. Між позивачем та ПАТ "КБ "Приватбанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту від 21 листопада 2007 року № DNDZGA00000965, відповідно до якого позивачу було надано кредитні кошти (кредит) у розмірі 80 000 доларів США.
13. Для забезпечення виконання зобов`язань позивача за вказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Приватбанк" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом, реєстраційний № 286, згідно з умовами якого в іпотеку передано домоволодіння загальною площею 137,30 кв. м, житлова площа 73,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
14. 30 листопада 2016 року приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32645842, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на вказане домоволодіння за ПАТ "КБ "Приватбанк".
15. Вважаючи рішення приватного нотаріуса таким, що прийняте всупереч приписам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Згідно із частиною другою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із цим позовом, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
17. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. . Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
20. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції та відповідно не повинен вирішуватися адміністративним судом.
23. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і такі управлінські функції суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
24. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
25. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
26. Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
27. З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб`єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб`єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому правовідносини, які виникають між цими суб`єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.