Постанова
Іменем України
3 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 461/3138/17
провадження № 51-4232км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Луганського Ю. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурорів Масного А. М., Єременка М. В.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Акера І. Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Масного А. М. на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Білгорода-Дністровського Одеської обл, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Галицького районного суду м. Львова від 21 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК та виправдано у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 24 травня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Згідно з вироком органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинуваченоу такому. Він, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язків заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби, як службова особа, яка займає відповідальне становище, будучи працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та службової особи, зобов`язаний здійснювати контроль за додержанням посадовими особами служби вимог законодавства України щодо боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, а також у своїй діяльності додержуватися вимог законів України "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцією", та законодавства України з питань проходження служби в митних органах; законодавства України щодо порядку використання й збереження інформації з обмеженим доступом і охорони державної таємниці, інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до своїх функціональних обов`язків ОСОБА_1 зобов`язаний здійснювати контроль за станом виконавчої й трудової дисципліни в підрозділах служби. Своїми повноваженнями має право вносити погоджені з директором Департаменту та начальником митниці пропозиції щодо призначення, переведення на посади й звільнення з посад посадових осіб служби, а також про заохочення й застосування дисциплінарних стягнень до них.
При цьому у своїй повсякденній дальності ОСОБА_1 повинен дотримуватися Конституції України, Митного кодексу України, та інших законодавчих актів з питань митної справи, антикорупційного законодавства, указів та розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України з питань митної справи, розпорядчих документів ДФС України, наказів Міністерства фінансів України, що належать до компетенції ДФС, а також доручень Голови цієї служби, інших нормативних актів, що регламентують діяльність митної справи.
Порушуючи указані вище нормативно-правові акти, ОСОБА_1 з метою протиправного особистого збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди поєднаної з вимаганням, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, став на шлях злочинної діяльності за таких обставин.
13 січня 2017 року у зв`язку із затвердженням нового штатного розпису Львівської митниці ДФС, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, наділеною організаційно-розпорядчими обов`язками, з метою незаконного збагачення та з корисливих мотивів, висунув незаконну вимогу начальнику Управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС (далі ? Управління протидії митним правопорушення), розташованого у м. Львові (вул. Городоцька, 369), ОСОБА_2 отримати від службових працівників цього управління грошові кошти за нестворення штучних перешкод при залишенні їх на займаних посадах у зв`язку з ротацією, із вказівкою це питання вирішити через державного інспектора відділу аналітичної роботи управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 .
Так, 16 січня 2017 року близько 12:00, ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_3 , перебуваючи в Управлінні протидії митним правопорушенням, розташованого у м. Львові (вул. Городоцька, 369), довів до останнього вказівку ОСОБА_1 в результаті чого ОСОБА_3, будучи поставленим в умови, за яких відмова від виконання висуненої протиправної вимоги ОСОБА_1, зможе зашкодити його інтересам по службі, на вимогу останнього погодився. Того ж дня, перебуваючи в приміщенні вищевказаної установи, ОСОБА_3 зустрівся з державним інспектором відділу оперативного реагування Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4, який, будучи обізнаним про незаконні вимоги ОСОБА_1, домовився про зустріч із ОСОБА_3 ввечері цього ж дня з метою передачі йому грошових коштів.
Надалі 16 січня 2017 року ОСОБА_3, перебуваючи у коридорі приміщення Управління протидії митним правопорушенням, зустрів державного інспектора відділу взаємодії з митними органами іноземних держав ОСОБА_5, який, будучи обізнаним у необхідності надати грошові кошти ОСОБА_3, передав останньому 2500 дол. США купюрами номіналом по 100 дол.
Після цього 16 січня 2017 року близько 18:00, за попередньою домовленістю, на одній із вулиць м. Львова ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_4, де останній на вказівку ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2200 дол. США купюрами номіналом по 100 та 50 дол.
18 січня 2017 року близько 10:00 ОСОБА_3, за попередньою домовленістю, перебуваючи на вул. АДРЕСА_2, зустрівся з головним державним інспектором ? кінологом Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_6, який, будучи обізнаним у необхідності виконати незаконні вимоги ОСОБА_1, передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1200 дол. США купюрами номіналом по 100 дол. кожна.
Цього ж дня близько 10:40, за попередньою домовленістю, перебуваючи неподалік магазину "Будинок меблів" на вул. Яворницького у м. Львові, ОСОБА_3 зустрівся з головним державним інспектором ? кінологом відділу кінологічного забезпечення Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_7, який, будучи обізнаним про необхідність виконати незаконні вимоги ОСОБА_1, надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4000 грн.
У той же спосіб 18 січня 2017 року близько 10:45 ОСОБА_3, перебуваючи за вищевказаною адресою, зустрівся з головним державним інспектором Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_8, який достеменно знаючи про незаконні вказівки ОСОБА_1, на вимогу останнього передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 67 000 грн.
Цього ж дня близько 12:00 ОСОБА_3, за попередньою домовленістю, перебуваючи на вул. Городоцькій, на території газової АЗС, розташованої неподалік від Управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС, зустрівся з головним держаним інспектором кінологом ОСОБА_9, який, будучи обізнаним про необхідність виконання незаконних вимог ОСОБА_1, надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 14 000 грн.
Аналогічним чином 18 січня 2017 року близько 12:00 ОСОБА_3, попередньо домовившись про зустріч, перебуваючи на території автозаправки ПРСМ "Нафта" готельного комплексу "Галіція", що в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, зустрівся з державним інспектором ? кінологом відділу кінологічного забезпечення Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_10, який, будучи обізнаним про протиправні вимоги ОСОБА_1, на виконання вимог останнього надав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4000 дол. США.
Того ж дня близько 12:20 ОСОБА_3, за попередньою домовленістю, перебуваючи у приміщенні готельного комплексу "Рафаель", що на вул. Гонти 1-А, у с. Зубра Пустомитівського району Львівської обл, зустрівся з головним державним інспектором Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_11, який, будучи обізнаним про необхідність виконання незаконних вимог ОСОБА_1, передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 300 дол. США.
Надалі 18 січня 2017 року близько 16:20 ОСОБА_3, продовжуючи виконання протиправної вказівки ОСОБА_1, за попередньою домовленістю зустрівся з державним інспектором Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_12 на АДРЕСА_2, де останній, попередньо знаючи про необхідність виконання вказівки ОСОБА_1, передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1800 дол. США.
Після цього кошти в національній валюті, зібрані від співробітників Управління протидії митним правопорушенням з метою подальшої передачі їх ОСОБА_1, на вимогу останнього, ОСОБА_3 обміняв на долари США, загальна сума яких становила 15 000.
Наступного дня близько 12:00 ОСОБА_3 прибув до адміністративної будівлі Львівської митниці ДФС на вул. Костюшка, 1, у м. Львові, у кабінет № 303 тимчасово виконуючого обов`язків заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 і на виконання висунутої протиправної та незаконної вимоги передав останньому частину неправомірної вигоди в сумі 5000 дол. США.
У той же час ОСОБА_1, відрахувавши частину отриманої ним неправомірної вигоди в сумі 1550 дол. США, надав її ОСОБА_3, вказав йому піти в обмінник валют і поміняти на гривні, а іншу частину грошових коштів у сумі 3450 дол. США ОСОБА_1 помістив до власної сумки, яку поклав на крісло.
Після цього 19 січня 2017 року близько 13:00 службовими особами військової прокуратури Львівського гарнізону спільно з оперативними співробітниками УЗЕ у Львівській області проведено обшук у кабінеті № 303 Львівської митниці ДФС, за результатами якого виявлено та згодом вилучено в повному обсязі отриману ОСОБА_1 неправомірну вигоду в розмірі 3450 та 1550 дол. США.
Крім того, за результатами проведення обшуку в житловому приміщенні на АДРЕСА_5, де проживає громадянин ОСОБА_3, виявлено та в потім вилучено іншу частину неправомірної вигоди в сумі 10000 дол. США, які останній повинен був передати тимчасово виконуючому обов`язків заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_1
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК як умисні, такі, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в загальному розмірі 15 тисяч дол. США за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаних з вимаганням.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вважає, що рішення апеляційного суду прийняте з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, скаржиться на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, постановлення ухвали незаконним складом суду, з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зокрема прокурор вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки частині зібраних доказів та не взяв до уваги докази, які могли суттєво вплинути на висновки суду, не відобразив у вироку в повному обсязі обставини події, відмовив у задоволенні клопотань про одночасний допит свідків з метою усунення суперечностей між показаннями та не вказав, чому частину доказів узяв до уваги, а інші проігнорував, не надав оцінки протоколу додаткового огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій від 24 квітня 2017 року, протоколу обшуку від 19 січня 2017 року, залишив поза увагою наявність суперечностей у показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10 за результатами проведення слідчих експериментів, відмову ОСОБА_3 пояснювати причину позичання коштів ОСОБА_1 Вказує, що суд не зазначив, за яких обставин та у який спосіб прокурор чинив тиск на свідків, спілкуючись з ними у позапроцесуальний спосіб. Посилається, що апеляційний суд відмовив прокурору у задоволенні клопотання про дослідження доказів, не дослідив жодного доказу, не допитав жодного свідка, у зв`язку з чим належним чином не перевірив та не спростував доводів прокурора. Також вказує, що апеляційний суд у рішенні посилається на недосліджені ним документи та надає їм оцінку.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурори у судовому засіданні підтримали скаргу, просили скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Так, прокурор Солошенко Ю. І., зокрема, вказав на прийняття рішення незаконним складом суду.
Прокурор Масний А. М. просив звернути увагу на те, що не враховано протоколи НСРД, фактичні дані, які містяться у протоколах слідчих експериментів.
Прокурор Єременко М. В. звернув увагу на однобічність рішення.
Захисник Акер І. Я. просив залишити рішення без змін і посилався, що судом обґрунтовано взято до уваги факти тиску на свідків, а також, що склад суду був легітимний.
ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.
Захисник Юнко М. В. подала до суду заперечення, в яких вказала, що касаційна скарга прокурора є необґрунтованою, просила ухвалу апеляційного суду залишити без змін, вважає, що суд апеляційної інстанції під час судового розгляду повною мірою дослідив усі обставини справи та докази, надані сторонами, і зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК.
За вимогами ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 цього Кодексу передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
За ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК як умисні, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаних із вимаганням.