Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Піх Ю.Г.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції,на ухвалу Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050770004851,
стосовноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, виправданого за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, яку мотивував істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що полягають у незаконності та невмотивованості ухвали апеляційного суду. Апеляційний суд під час перегляду вироку доводів, викладених в апеляційній скарзі, не перевірив, а отже й не спростував, а також не дослідив повторно обставин, установлених під час кримінального провадження, які судом першої інстанції фактично не були повністю досліджені. Вважає, що необґрунтоване неприйняття судом належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто безпідставного виправдання ОСОБА_1 за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.
На вказану касаційну скаргу подано заперечення від виправданого та потерпілої, в яких вони просили залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
Також вирішено долю речових доказів та залишено без розгляду цивільний позов прокурора.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2019 року стосовно виправданого ОСОБА_1 - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні за предʼявленим обвинуваченням
За пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 19 грудня 2015 року приблизно о 22-ій годині, знаходячись біля закусочної, розташованої на бульварі Шевченка, 73-А у м. Маріуполі, під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, із раніше незнайомим ОСОБА_2, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав не менше двох ударів ногою в праву частину голови потерпілого ОСОБА_2, чим заподіяв останньому згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 17 травня 2018 року № 30 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом у м`яких тканинах голови в лобно-тім`яно-скронево-потиличній ділянці справа, лінійних переломів лускоподібної частини правої скроневої кістки з переходом на велике крило клиноподібної кістки справа, правої тім`яної та потиличної кісток, крововиливу над твердою мозковою оболонкою в тім`яно-скроневій ділянці справа, крововиливу під м`яку мозкову оболонку і в речовину головного мозку, яка утворилася внаслідок одного або декількох травматичних впливів тупими предметами незадовго до надходження до лікувального закладу 20 грудня 2015 року, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті; забою м`яких тканин у тім`яно-потиличній ділянці справа, синців у лобній ділянці справа, у ділянці внутрішнього кута правого ока та на підборідді, які утворилися внаслідок не менш ніж трьох травматичних впливів тупими предметами в той же строк та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21 годині 30 хвилин у нейрохірургічному відділенні КП "Міська лікарня № 5" м. Маріуполя.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
За вироком суду першої інстанції, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні суду касаційної інстанції підтримала касаційну скаргу прокурора.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
4.1.2 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.1.3 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Щодо меж касаційного розгляду
З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж касаційного перегляду, установлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки доводів касаційної скарги прокурора щодо правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що призвело, на думку скаржника, до неналежної перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, про безпідставне виправдання ОСОБА_1 в інкримінованому злочині за ч. 2 ст. 121 КК України.
5.2 Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
Зазначений вирок було оскаржено стороною обвинувачення на підставах невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вимогою до суду апеляційної інстанції було ухвалення нового вироку, за яким ОСОБА_1 просили визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк сім років, з вирішенням питання про долю речових доказів та заявленим цивільним позовом.
Крім того, у звʼязку з означеною невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також через те, що сторона обвинувачення за наслідками проведення апеляційного розгляду просила ухвалити обвинувальний вирок, з метою дотримання загальної засади кримінального провадження щодо безпосередності дослідження доказів судом під час апеляційного перегляду вироку стороною обвинувачення заявлено відповідне клопотання на підставі ч. 3 ст. 404 КПК України. Так, сторона обвинувачення просила повторно дослідити протокол слідчого експерименту від 27 січня 2016 року, протоколу предʼявлення для впізнання від 26 лютого 2016 року, протокол одночасного допиту потерпілої ОСОБА_3 зі свідком ОСОБА_4 від 15 квітня 2016 року, протокол одночасного допиту потерпілої ОСОБА_3 зі свідком ОСОБА_5 від 11 квітня 2016 року, висновок судово-медичної експертизи від 17 травня 2018 року № 30, а також повторно допитати потерпілу ОСОБА_3 .