Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Піх Ю.Г.,
захисник Ящук Л.А.,
виправданий ОСОБА_1,
потерпіла ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій,на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 12 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110000000382,
стосовноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, виправданого за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування судових рішень стосовно виправданого ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу мотивував істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме необґрунтованим неприйняттям судом належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у службовому підробленні, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідно, безпідставного виправдання ОСОБА_1 за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.
2. Історія провадження, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Миронівського районного суду Київської області від 08 серпня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину.
Також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Миронівського районного суду Київської області від 08 серпня 2016 року стосовно виправданого ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
2.3 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину.
Також вирішено долю речових доказів.
2.4 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 12 вересня 2018 року стосовно виправданого ОСОБА_1 - без зміни.
2.5 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, працюючи на посаді начальника ВДАІ Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області та будучи службовою особою органу державної виконавчої влади, вчинив службове підроблення, тобто вніс до офіційного документа завідомо неправдиві відомості за таких обставин.
Відповідно до наказу МВС України в Київській області від 30 серпня 2011 року № 1034о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ВДАІ Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області.
ОСОБА_1 , грубо ігноруючи конституційні права та свободи людини, відповідно до яких кожен має право на свободу, повагу до гідності, особисту недоторканність, свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, у січні 2014 року виконував явно злочинні накази керівництва та склав завідомо неправдиві документи про вчинення адміністративних правопорушень завідомо невинними особами.
Так, 30 грудня 2013 року командиром взводу № 3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гусєвим О.Г. складено рапорт на ім`я начальника УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4 про те, що 29 грудня 2013 року під час несення служби на 20 км автошляху Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля марки "Хонда", державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). При цьому зазначений автомобіль не був зупинений інспектором УДАІ ГУ МВС України в Київській області та особа, яка керувала цим транспортним засобом, установлена не була.
Крім цього, 30 грудня 2013 року інспектором взводу № 2 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Рогачем О.А. складено рапорт на ім`я начальника УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4 про те, що 29 грудня 2013 року під час несення служби на 20 км автошляху Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області водій автомобіля марки "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_2, не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п. 2.4 ПДР. При цьому зазначений автомобіль не був зупинений інспектором УДАІ ГУ МВС України в Київській області та особа, яка керувала цим транспортним засобом, установлена не була.
У подальшому працівниками УДАІ ГУ МВС України в Київській області встановлено, що власником автомобіля марки "Хонда", державний номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_7, зареєстрована в АДРЕСА_1 ), а власником автомобіля "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_2, зареєстрована в АДРЕСА_2 ). За таких обставин зазначені рапорти відповідно до положень ст. 276 КУпАП направлено до ВДАІ Богуславського РВ Київської області для вирішення питання про притягнення винних у порушенні вимог п. 2.4 ПДР осіб до адміністративної відповідальності.
Отримавши рапорти інспектора взводу № 2 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Рогача О.А. та командира взводу № 3 роти ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гусєва О.Г . від 30 грудня 2013 року, ОСОБА_1 визначив, що діяння водіїв вказаних автомобілів необхідно кваліфікувати за ст. 122-2 КУпАП як невиконання водієм вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу.
З метою встановлення правопорушників ОСОБА_1 03 січня 2014 року надіслав виклики за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Однак останні за викликом не з`явилися.
На порушення положень статей 254, 256 КУпАП без відібрання пояснень в осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, та за відсутності будь-яких доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_2, з кар`єрних спонукань у ОСОБА_1 виник умисел на внесення до офіційних документів, а саме протоколів про адміністративне правопорушення, завідомо неправдивих відомостей.
07 січня 2014 року приблизно о 10 год. 00 хв. у приміщенні відділення ДАІ по обслуговуванню Богуславського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, що на вул. І. Франка, 70 у м. Богуславі Київської області, ОСОБА_1, діючи умисно, вніс до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 411741 та протоколу серії АА2 № 411742 завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 29 грудня 2013 року приблизно о 12 год. 30 хв. на 20 км автодороги Київ-Овруч у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, а саме не виконали вимогу працівників ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області про зупинку транспортних засобів, у той час як останніх на місці вчинення правопорушення, зазначеного в протоколі, не було.
У подальшому протоколи про адміністративні правопорушення серії АА2 № 411741 та серії АА2 №411742, у які внесено завідомо неправдиві відомості, були направлені до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.
Постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2014 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три місяці.
Постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2014 року ОСОБА_2 також визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три місяці.
Постановою судді Апеляційного суду Київської області від 03 березня 2014 року постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2014 року стосовно ОСОБА_7 скасовано, а провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Постановою судді Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2014 року постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2014 року стосовно ОСОБА_2 також скасовано, а провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей.
Вироком суду першої інстанції, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України за відсутністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні касаційного суду підтримала касаційну скаргу прокурора.
Захисник Ящук Л.А. та виправданий ОСОБА_1 заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, наголошуючи на законності оскаржуваних судових рішень.
Потерпіла ОСОБА_2 підтримала касаційну скаргу прокурора.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.1.1 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
4.1.2 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.1.3 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Щодо меж касаційного розгляду
З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж касаційного перегляду, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки доводів касаційної скарги прокурора щодо правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що призвело, на думку скаржника, до безпідставного виправдання ОСОБА_1 в інкримінованому злочині за ч. 1 ст. 366 КК України.