Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 757/75445/17-ц
провадження № 61-2428св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Кредитна спілка "Центр фінансових послуг", ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Татаринов Олександр Сергійович, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року в складі судді Москаленко К. О. та постанову Київського апеляційного суду
від 28 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р.,
Невідомої Т. О., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 02 листопада 2012 року у справі за позовом Кредитної спілки "Центр фінансових послуг" (далі -
КС "Центр фінансових послуг") до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що 23 червня 2007 року між нею, КС "Центр фінансових послуг" та ОСОБА_2 укладено договір поруки з метою забезпечення належного виконання взятих на себе ОСОБА_2 кредитних зобов`язань.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області
від 18 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "Центр фінансових послуг" заборгованість у розмірі 45 696,35 грн.
На підставі виданого судом виконавчого листа із заробітної плати заявника постійно здійснювались відрахування для погашення існуючої заборгованості.
Однак після здійснення останньої виплати виконавче провадження не було закрито, у зв`язку з надходженням нового виконавчого листа виданого Печерським районним судом міста Києва 25 грудня 2012 року на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок".
Вказувала, що рішення третейського суду є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням встановлених правил підвідомчої підсудності третейських судів. Розгляд справи третейським судом був проведений за відсутності заявника, а вона сама не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, чим була позбавлена можливості висловлювати свої доводи та заперечення.
Рішення третейського суду отримано заявником лише після особистого звернення її представника з відповідним запитом у відповідь на який судом 20 листопада 2017 року було направлено копію рішення.
Зазначала, що третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Крім того, договір поруки від 22 червня 2007 року не містить будь-якого посилання на третейське застереження та можливість вирішення кредитного спору у третейському суді.
Останній платіж боржником ОСОБА_2 був здійснений 08 липня
2008 року. Строк припинення поруки у договорі не визначений, тому кредитор був зобов`язаний пред`явити вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
На момент звернення кредитної спілки з позовом до третейського суду порука була припинена і правові підстави для стягнення з поручителя заборгованості були відсутні.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 02 листопада 2012 року у справі № 508/12 за позовом КС "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що досліджені у судовому засіданні матеріали третейської справи спростовують доводи заявника про прийняття рішення судом у спорі не передбаченому третейською угодою, оскільки відповідне застереження міститься в додатковій угоді до кредитного договору від 22 червня 2007 року, яка на момент розгляду справи є чинною.
Оскільки ОСОБА_1 є поручителем за зобов`язаннями основного боржника, то вона не може розглядатись як споживач послуг банку і дія Закону України "Про захист прав споживачів" на неї не поширюється, що відповідає правовому висновку викладеному в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 755/15234/15-ц.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що ОСОБА_1 була повідомлена про судовий процес у третейському суді, подавала відзив на позовну заяву, тому доводи останньої в цій частині є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Татаринов О. С., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спір між сторонами при третейському розгляді справи виник у зв`язку з невиконанням кредитного договору для споживчих цілей, поручителі відповідають за зобов`язаннями саме за споживчим кредитним договором, у зв`язку з чим згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейському суду ця справа не підвідомча.
Крім того, третейським судом вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_1 без її участі у розгляді цієї справи, що є підставою для скасування рішення вказаного суду.
Крім того, порука ОСОБА_1 за кредитним зобов`язаннями припинилася відповідно до вимог статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тому з неї не можна стягувати заборгованість за кредитним договором.
Доводи інших учасників справи
КС "Центр фінансових послуг" подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що ОСОБА_1 у спорі, вирішеному спірним рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок", є поручителем за договором поруки, яким забезпечено кредитний договір. Отже, на неї дія Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюється.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
27 серпня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 22 червня 2007 року між КС "Центр фінансових послуг" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 24 757,42 грн.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань 22 червня 2007 року між КС "Центр фінансових послуг" та ОСОБА_4, ОСОБА_1 був укладений договір поруки.
Між сторонами кредитного договору 22 червня 2007 року була укладена додаткова угода до цього правочину, відповідно до умов якої всі спірні питання, пов`язані з виконанням кредитного договору вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду.
Оскільки боржник ОСОБА_2 та поручителі ОСОБА_5,
ОСОБА_1 належним чином не виконували свої зобов`язання, то виникла заборгованість у розмірі 184 321,28 грн.
У межах третейського застереження КС "Центр фінансових послуг" звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок".
Копія ухвали Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" про порушення провадження по справі № 508/12 від 05 жовтня 2012 року направлялась на адресу
ОСОБА_1 , яка вказана в договорі поруки, 08 жовтня 2012 року з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та з описом вкладення.
01 листопада 2012 року від ОСОБА_1 до третейського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила припинити розгляд справи у зв`язку з ухваленням Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області рішення від 18 квітня 2011 року у справі між тими самими сторонами, з тих самих підстав та щодо того самого предмету спору.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 02 листопада 2012 у справі № 508/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та
ОСОБА_1 на користь КС "Центр фінансових послуг" заборгованість за кредитом у розмірі 23 863,50 грн; суму несплачених вчасно процентів за період з 16 липня 2010 року до 29 жовтня 2012 року - 26 266,84 грн, суму понесених витрат на правову допомогу - 2 000 грн, суму сплаченого третейського збору - 700 грн, суму нарахованої пені за період з 16 липня
2010 року до 29 жовтня 2012 року - 147 691,97 грн, що разом складає 200 522,31 грн.
Копія рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" направлялась на адресу ОСОБА_1, яка вказана в договорі поруки, 16 листопада 2012 року з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та з описом вкладенням.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.