Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 201/18558/17
провадження № 61-6070св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солостар",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері реєстрації Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління - служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добровольців 10", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія"
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солостар" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері реєстрації Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління - служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добровольців 10", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія" про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солостар" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 рокуу складі судді Ходаківського М. П.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ТОВ "Солостар" звернулось до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення посилаючись на те, що ТОВ "Солостар" є власником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, у тому числі квартири АДРЕСА_2, на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Солостар" від 15 лютого 2017 року. Не маючи жодних цивільно-правових підстав у вказаній квартирі проживають відповідачі, які вимогу про усунення перешкод у користуванні власністю не виконали, чим порушують права власника вільно володіти та розпоряджатися належним йому майном, а тому просило суд усунути перешкоди у користуванні належною на праві власності ТОВ "Солостар" квартирою АДРЕСА_3 шляхом виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 була вселена до зазначеного приміщення у порядку, встановленому законом, у зв`язку із чим була зареєстрована у ньому, тривалий час проживає там разом із своєю родиною чоловіком та малолітньою дитиною та жодних відомостей про те, що вона самоправно зайняла приміщення позивачем не надано. На час поселення мешканців приміщення мало статус гуртожитку. Наступні зміни статусу приміщення не потягли за собою зняття мешканців з реєстрації, тому що такого питання не вирішувалося, тож на час зміни статусу та власників спірне приміщення юридично та фактично не було вільним. Відповідачам не надавалося інше приміщення, у яке вони могли бути відселені у зв`язку зі зміною статусу приміщення та зміною його власників.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Солостар" залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 березня 2019 року ТОВ "Солостар" подало касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, а обставини, які суди вважали встановленими не доведені належними та допустимими доказами, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують правомірність проживання відповідача у спірній квартирі.
Оскаржуваними рішеннями встановлено, що відповідач вселилася у спірне житлове приміщення у встановленому законодавством порядку, при цьому відсутнє посилання на норму матеріального права, яка б підтверджувала законність вселення та правомірності проживання відповідача у квартирі, яка є власністю ТОВ "Солостар".
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що ЗАТ "Дніпропетровська фірма "Мрія" на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого 07 листопада 2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27 жовтня 2005 року, належав на праві власності гуртожиток, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11).
У травні 1998 року ОСОБА_4 отримала ордер на жилу площу у гуртожитку на підставі рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства та їй було надано право на зайняття кімнати № НОМЕР_2 разом із своєю донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.63).
Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 грудня 2017 року у лютому 2017 року приватним нотаріусом ДМНО Меньшиковою К.О. було зареєстровано право власності ТОВ "Солостар" на частину квартирного (багатоквартирного) житлового будинку літ. А-9, об`єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності серія та номер ДП143162571411, виданої 13 вересня 2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, акта оцінки вартості та приймання-передачі об`єкта нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Солостар" від 15 лютого 2017 року виданого ТОВ "Дніпропетровська фірма "Мрія" (а.с.10).
У подальшому ТОВ "Солостар" у вересні 2017 року зареєструвало за собою право власності на квартиру загальною площею 22,9 кв.м. та житловою площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, на підставі технічного паспорта від 01 вересня 2017 року, виданого ТОВ "Концепт К", протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Солостар" № 341 від 18 вересня 2017 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
15 серпня 2019 року справа № 201/18558/17надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За положеннями статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При зверненні до суду з позовом ТОВ "Солостар" мотивувало свої вимоги про виселення відповідача нормами ЦК України, якими врегульовано питання захисту права власності. Разом із тим, виселення є категорією житлового законодавства та врегульовано положеннями Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР).