Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 295/5554/18
провадження № 61-18222св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Будівельник",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 травня 2019 року у складі судді Чішман Л. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Будівельник" про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Позовна заява мотивована тим, що він працював у Житомирському обласному державному комунальному підприємстві "Будівельник", яке 18 вересня 1995 року було перейменовано на ВАТ "Будівельник", де на нього було покладено обов`язки головного інженера.
У подальшому, філію "Будівельних матеріалів" ВАТ "Будівельник" перейменовано в Дочірнє підприємство (далі - ДП) "Будматеріали" ВАТ "Будівельник", про що свідчать записи в трудовій книжці.
Вказував, що починаючи з січня 1997 року йому не виплачувалася заробітна плата.
Згідно з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2004 року проведено ліквідацію юридичної особи-банкрута - ДП "Будматеріали" ВАТ "Будівельник".
Головним управлінням статистики у Житомирській області у листі від 21 серпня 2017 року підтверджується, що ВАТ "Будівельник" знаходиться в ЄДРПОУ.
Вважав, що вказана установа і повинна нести відповідальність за невиплату йому заробітної плати.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ВАТ "Будівельник" на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 1 310 640 грн, виходячи з розміру середнього заробітку на місяць у будівництві у Житомирській області, який становить 5 461,00 грн, за 20 років невиплат.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ВАТ "Будівельник" є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки ОСОБА_1 працював у ДП "Будматеріали" ВАТ "Будівельник", яке й було юридичною особою, а у 2005 року ліквідовано, у той час як ВАТ "Будівельник" не є правонаступником ДП "Будматеріали" ВАТ "Будівельник" у розумінні положень статті 104 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що ВАТ "Будівельник" є неналежним відповідачем у справі, оскільки саме це товариство було засновником ДП "Будматеріали" ВАТ "Будівельник", тому, вважає, що воно повинно відповідати за зобов`язаннями останнього після ліквідації.
Посилається на неповний розгляд справи, оскільки з ВАТ "Будівельник" не було витребувано інформації щодо розміру його заробітної плати.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.