Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 363/4400/13-ц
провадження № 61-46576св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Універ Менеджмент",
боржники: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магап",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року у складі судді Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог подання державного виконавця
У листопаді 2013 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з метою виконання наказу Господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року у справі № 11/016-12 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магап" (далі - ТОВ "Магап"), керівником якого є ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Універ Менеджмент" (далі - ТОВ "КУА "Універ Менеджмент") заборгованості в розмірі 20 928,07 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2013 року у складі судді Чіркова Г. Є. подання державного виконавця задоволено; тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань за наказом Господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року у справі № 11/016-12.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2013 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення та не зазначив підстав поновлення цього строку; безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало чинності, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у такому його елементі справедливого судового розгляду, як принцип правової визначеності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що станом на дату звернення з апеляційною скаргою він копію ухвали суду першої інстанції не отримував, отже, причини пропущення строку на апеляційне оскарження є поважними, цей строк підлягає поновленню.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Разом з тим, у пункті 13 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 серпня 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, постановлену 04 листопада 2013 року, тобто до внесення 15 грудня 2017 року змін у ЦПК України.