Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 293/1487/15-ц
провадження № 61-26775св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковальова Світлана Володимирівна, державний нотаріус Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчук Володимир Іванович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року у складі судді Бруховського Є. Б. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковальової С. В., державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчука В. І., про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 11 лютого 2015 року її батько ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів їй належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. З метою прийняття спадщини після смерті батька вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та дізналася, що заповіт скасовано та складено інший, яким все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 заповів ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що її батько з 2014 року страждав численними захворюваннями, в тому числі і пухлиною головного мозку, в зв`язку з чим не міг сам читати та писати, а згодом і розуміти значення своїх дій, керувати ними, просила визнати заповіт від 17 лютого 2015 року недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2017 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизиОСОБА_3 на момент складання заповіту не страждав психічними захворюваннями та міг усвідомлювати значення своїх дій. Заповіт за формою відповідає закону, його зміст не викликає сумніви щодо дійсного волевиявлення ОСОБА_3, тому підстави для визнання заповіту недійсним відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не довела тієї обставини, що ОСОБА_3 на момент складання заповіту на ім`я ОСОБА_2 не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними; під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у справі призначалася посмертна комплексна медико-психолого-психіатрична експертиза, проте Київський міський центр судово-психіатричної експертизи надав повідомлення про неможливість проведення експертизи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні її клопотання про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи. Суд апеляційної інстанції, призначивши ухвалою від 29 листопада 2017 року посмертну комплексну медико-психолого-психіатричну експертизу, не взяв до уваги лист Державної установи "Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України" від 13 грудня 2017 року, в якому зазначено, що питання, викладені в цій ухвалі, не відносяться до компетенції судово-медичних експертів, а можуть бути вирішені виключно експертами - судовими психіатрами, що позбавило її можливості довести позовні вимоги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_3 11 лютого 2015 року склав заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті заповів квартиру АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_1
13 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про скасування заповіту від 11 лютого 2015 року.
17 лютого 2015 року ОСОБА_3 склав новий заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті заповів все своє майно, належне йому на день смерті, в тому числі половину спірної квартири, своїй дружині ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
16 серпня 2016 року судово-психіатрична експертна комісія при Житомирській обласній психіатричній лікарні № 1 надала висновок судово-психіатричного експерта № 283-2016, згідно з яким ОСОБА_3 за життя будь-якими психічними захворюваннями не страждав, психіатрами не спостерігався та за медичною допомогою до психіатрів не звертався. Після виявлення у нього у вересні 2014 року об`ємного утворення лівої тім`яної ділянки головного мозку він був прооперований, в подальшому пройшов курс радикальної променевої терапії. За весь час спостереження наркотичних знеболюючих засобів не отримував. Під час огляду лікарем у січні та квітні 2015 року підтверджувався попередній діагноз, призначалось симптоматичне лікування, будь-яких порушень з боку психіки не відмічалось. На день складання заповіту 17 лютого 2015 року ОСОБА_3 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обовʼязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обовʼязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пʼятою та шостою статі 203 цього Кодексу.