Постанова
Іменем України
31 cічня 2020 року
м. Київ
справа № 490/12476/16-ц
провадження № 61-29754св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль",
треті особи: Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року в складі судді Гуденко О. А. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від
08 серпня 2017 року в складі колегії суддів:Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі -
ПАТ "МТЕЦ"), треті особи: Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, про порушення законодавства, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У зв`язку з небажанням оплачувати постачання теплової енергії до квартири, оскільки незгодна з цінами за опалення, затвердженими для ПАТ "МТЕЦ" і не має бажання скористатися субсидією, вона 28 вересня 2016 року звернулася до ПАТ "МТЕЦ" із заявою про закриття чотирьох вентилів перед батареями та опломбування шести вентилів на системі опалення в її квартирі до початку опалювального сезону, проте отримала відмову на вчинення таких дій з посиланням на заборону відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир. Однак вона не укладала з ПАТ "МТЕЦ" договір про надання послуг, отже, не є споживачем цих послуг і відповідач опалює її квартиру незаконно. Вона не має наміру встановлювати в своїй квартирі інше опалення чи підключатися до інших мереж чи електроопалення, в зв`язку з чим відповідач не має підстав вимагати від неї надання технічних умов щодо можливості від`єднання від централізованої мережі. Враховуючи те, що гаряча вода подається від загальнобудинкового стояка до розташованих в квартирі батарей, а тому немає перешкод у перекритті вентилів до батарей опалення, не втрачається технічна можливість підключити їх в будь-який час.
Посилаючись на викладене, позивач просила зобов`язати ПАТ "МТЕЦ" закрити та опечатати батареї опалення в квартирі
АДРЕСА_1 , визнати недійсними нарахування оплати за централізоване опалення на особовий рахунок ОСОБА_1 за період примусового опалення квартири в 2016-2017 роках.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради та Адміністрацію Центрального району Миколаївської міської ради.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від
08 серпня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відключення від мереж централізованого теплопостачання допускається лише з дотриманням наступних умов: наявності технічної можливості такого відключення; дотримання державних будівельних норм
з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення; звернення власника (власників) будинку до Міжвідомчої комісії Центрального району м. Миколаєва з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання із зазначенням причини відключення.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона не укладала з ПАТ "МТЕЦ" договір про надання послуг; суди не взяли до уваги, що вона не просила відключити належну їй квартиру від системи централізованого опалення, а просила закрити та опломбувати вентилі батарей для зупинки нарахування плати за спожиту теплову енергію, що не суперечить законодавству.
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ПАТ "МТЕЦ" на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
МОТИВУВАЛЬНАЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що підставі свідоцтва про право власності на житло від
12 травня 1993 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.