Постанова
Іменем України
31 січня 2020 року
м. Київ
справа № 361/5873/16-ц
провадження № 61-34492св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки",
третя особа - Броварська центральна районна лікарня,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року в складі судді Сердинського В. С. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року в складі колегії суддів:Верланова С. М.,
Приходька К. П., Таргоній Д. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" (далі - ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки"), третя особа - Броварська центральна районна лікарня, про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що 06 січня 2004 року між нею та ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" укладено строковий трудовий договір, відповідно до умов якого вона прийнята на роботу до відповідача на посаду звукооператора до закінчення театрального сезону 2003/2004 років. 16 липня 2004 року за взаємною згодою сторін дія трудового договору продовжена на невизначений строк зі збереженням посади.
З 02 до 22 червня 2010 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні
у Броварській центральній районній лікарні, їй видано листок непрацездатності № 010782. Під час амбулаторного лікування вона тимчасово виїжджала за кордон України, про що попередньо повідомила лікаря.
29 червня 2010 року відповідач перерахував на її картковий рахунок заробітну плату за першу половину червня 2010 року у розмірі 2 700,00 грн, а 30 червня 2010 року - заробітну плату за другу половину червня 2010 року
у розмірі 2 584,53 грн. До цих виплат включено також допомогу з тимчасової непрацездатності.
02 липня 2010 року керівництво ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" повідомило, що з 17 до 22 червня 2010 року вона була відсутня на робочому місці без поважних причин, оскільки виданий їй листок непрацездатності визнано таким, що продовжений за вказаний період
з порушенням закону.
Наказом відповідача від 05 липня 2010 року № 106-к її звільнено з роботи за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та зобов`язано фінансово-економічну, облікову службу на підставі листа міськрайонної поліклініки м. Броварів від 30 червня 2010 року при здійсненні остаточного розрахунку при звільненні утримати з неї грошові кошти за 6 днів, виплачені їй з 16 до 22 червня 2010 року згідно з наданим лікарняним листком № 010782.
При звільненні відповідач перерахував на її банківську картку грошові кошти
у сумі 2 162,28 грн у рахунок компенсації за невикористану відпустку з 06 січня 2010 року та заробітну плату за липень 2010 року, з яких утримано заробітну плату за п`ять днів липня 2010 року та за один день за невикористану відпуску, у загальному розмірі 1 458,24 грн.
Вважаючи, що утримання відповідачем із її заробітної плати грошових коштів
у вказаному розмірі проведено незаконно, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 1 458,24 грн та понесені витрати на правову допомогу у сумі 2 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 1 458,24 грн та понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн. Стягнуто з ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" на користь держави судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. Рішення в частині стягнення заробітної плати не більше, ніж за один місяць, допущено до негайного виконання.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що утримання відповідачем із заробітної плати позивача грошових коштів у розмірі 1 458,24 грн у зв`язку із визнанням листка непрацездатності необґрунтованим, є незаконним.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2017 року ДП "Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач надала заяву (міститься
у матеріалах справи), за якою доручила утримати частину заробітної плати, нарахованої згідно з лікарняним листком за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 16 до 22 червня 2010 року, обґрунтувавши тим, що нею порушено амбулаторний режим та визнано лікарняний листок незаконно продовженим, отже, на таке утримання обмеження відрахувань із заробітної плати у розмірі 20 %, встановлене статтею 128 КЗпП України, не поширюється. Суди застосували норми законів про працю, які не регулюють дані правовідносини, а мають цивільно-правову природу.
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження
в цій справі, зупинено виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з наказом відповідача від 06 січня 2004 року № 02-к ОСОБА_1 з 06 січня 2004 року прийнято на роботу на посаду звукооператора служби звукозапису та відтворення на умовах строкового трудового договору до закінчення театрального сезону 2003/2004 років. Наказом відповідача від 01 липня