Постанова
Іменем України
31 січня 2020 року
м. Київ
справа № 361/3528/15-ц
провадження № 61-15577св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крат В. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "УВК України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 червня 2016 року в складі колегії суддів: Іванової І. В., Гуля В. В., Приходька К. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до приватного акціонерного товариства "УВК України" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що згідно наказу № 99 від 16 вересня 2010 року ОСОБА_1 прийнято на посаду водія навантажувача складу ТОВ "УВК Україна". Згідно наказу № 32 від 01 липня 2009 року ОСОБА_2 прийнято на посаду приймальника товару ТОВ "УВК Україна", а 01 серпня
2011 року - переведено на посаду начальника зміни складу.
07 квітня 2015 року їх викликали до керівника служби безпеки підприємства, який повідомив, що на їхніх змінах зникло 20 бочок пива і є відеозапис, на якому видно як вони ходять біля піддону з пивом, проте ніяких доказів їм надано не було.
Наказами від 21 квітня 2015 року № 64к ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено із займаних посад у зв`язку із втратою довіри з боку власника, на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України.
Вважають такі дії відповідача неправомірними, тому просили суд визнати необґрунтованим і незаконним звільнення ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 ; поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на роботі
з 21 квітня 2015 року; зобов`язати ПАТ "УВК Україна" внести у трудові книжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомості про недійсність попереднього запису щодо звільнення їх відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України; стягнути з ПАТ "УВК Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі виходячи з розміру 3,85 грн середньогодинного заробітку; стягнути з ПАТ "УВК Україна" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи
з 21 квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі виходячи з розміру 3,85 грн середньогодинного заробітку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від
11 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора приватного акціонерного товариства "УВК Україна" (далі - ПАТ "УВК Україна") від 21 квітня 2015 № 64-к "Про звільнення ОСОБА_2 ". Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора ПАТ "УВК Україна" від 21 квітня
2015 № 64-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на роботі з 21 квітня
2015 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення. Зобов`язано ПАТ "УВК Україна" внести у трудові книжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомості про недійсність попереднього запису щодо звільнення їх відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку із втратою довіри.
Стягнуто з ПАТ "УВК Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 квітня 2015 року по 11 лютого
2016 року у розмірі 6 127,98 грн.
Стягнуто з ПАТ "УВК Україна" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 квітня 2015 року по 11 лютого
2016 року у розмірі 6 217,95 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є недоведеною, кримінальне провадження закрито, тому підстави для звільнення їх з роботи відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 червня 2016 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого
2016 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для винесення наказу про звільнення позивачів за частиною другою статті 41 КЗпП України стало грубе порушення позивачами правил проведення операцій з товарно-матеріальними цінностями, що викликало втрату до них довіри.
Аргументи учасників справи
У липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до цього суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд на припущеннях встановив вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в грубому порушенні правил проведення операцій з товарно-матеріальними цінностями на підставі їхніх посадових інструкцій, укладених з ними договорів про повну матеріальну відповідальність.
Крім того зазначали, що стягнення судового збору у розмірі 606 грн 32 коп.
з кожного є незаконним, оскільки позивачі звільнені від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відзив відповідачем на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 21 липня 2016 року відкрито касаційне провадження
в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно наказу ТОВ "УВК Україна" від 16 вересня 2010 року № 99к
ОСОБА_1 прийнято на посаду водія навантажувача складу ТОВ "УВК Україна".
Згідно наказу ТОВ "УВК Україна" від 01 липня 2009 року № 32 ОСОБА_2 прийнято на посаду приймальника товару ТОВ "УВК Україна". Згідно наказу від 01 серпня 2011 року № 64к його переведено на посаду начальника зміни складу.