Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 742/2867/18-ц
провадження № 61-16362св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Міністерство внутрішніх справ України, прокуратура Полтавської області, Пирятинський районний суд Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України, прокуратури Полтавської області та Пирятинського районного суду Полтавської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду за касаційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України та Пирятинського районного суду Полтавської області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2019 року у складі Циганко М. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Вінгаль В. М., Губар В. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), прокуратури Полтавської області, Пирятинського районного суду Полтавської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Позовна заява мотивована тим, що в 2012 році він працював на посаді заступника начальника Прилуцької нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства "Чернігівнафтогазгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" (далі - Прилуцька НГРЕ ДП "Чернігівнафтогазгеологія"). У листопаді 2012 року слідчим управлінням управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - СУ УМВС України в Полтавській області) були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12012180070000017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України по факту вимагання у ОСОБА_2 посадовими особами Прилуцької НГРЕ ДП "Чернігівнафтогазгеологія", у тому числі і ним, хабара в розмірі 18 250 грн за продаж списаної автотехніки підприємства.
19 квітня 2013 року йому повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим СУ УМВС України в Чернігівській області. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2013 року на підставі клопотання слідчого Кашуби О. В. застосовано до нього, як підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 68 820 грн, які необхідно було внести протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу, та які були перераховані його матір`ю - ОСОБА_3 23 квітня 2013 року старшим прокурором прокуратури Полтавської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12012180070000017, направлено для судового розгляду до Пирятинського районного суду Полтавської області.
Пирятинським районним судом Полтавської області ухвалою від 12 червня 2013 року призначено судовий розгляд кримінального провадження, а 30 грудня 2013 року постановлено вирок, згідно з яким його визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки, з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 08 квітня 2014 року та від 14 листопада 2017 року вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2013 року відносно нього скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі пунтку 3 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України і вичерпанням можливості їх отримання. Постановою Верховного Суду від 17 травня 2018 року ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 14 листопада 2017 року стосовно нього залишена без змін.
Протягом досить тривало часу, а саме більше п`яти років, він перебував під слідством та судом, відносно нього здійснювались слідчі дії, у тому числі негласні слідчі розшукові дії; його родина змушена була витрачати значні кошти як на перерахування коштів на заставу, так і на оплату правової допомоги адвоката, а внесення відповідних відомостей про судимість позбавило його можливості працевлаштуватися за набутою професією; публікації та відеотрансляції щодо розгляду його справи в суді в місцевих засобах масової інформації остаточно зганьбили його честь і гідність, завдали шкоди престижу та діловій репутації, як спеціаліста та заступника керівника підприємства.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України 300 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 103 260 грн на відшкодування сплачених сум у зв`язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі, судові витрати з оплати професійної правничої допомоги у цій справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України 250 000 грн на відшкодування моральної шкоди; 103 260 грн на відшкодування сплачених сум у зв`язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі; судових витрати з оплати професійної правничої допомоги у цій справі в розмірі 14 400 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в результаті вчинення органами досудового розслідування, прокуратури та суду незаконних дій ОСОБА_1 був незаконно засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, підтвердження своєї невинуватості у вчиненні злочину та відновленню репутації протягом більш ніж п`яти років. Врахувавши характер правопорушення та глибину моральних страждань, які позивач зазнав, принцип розумності та справедливості, визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди у розмірі 250 000 грн.
Також у ході досудового розслідування та судового розгляду в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012180070000017 щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, правову допомогу надавав адвокат Карпенко В. К. Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у розмірі 103 260 грн оформлені у встановленому законом порядку, тому ці кошти теж підлягають відшкодуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, прокуратури Полтавської області, Пирятинського районного суду Полтавської області залишено без задоволення.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 з 19 квітня 2013 року до 14 листопада 2017 року, тобто 54 місяці 26 днів незаконно перебував під слідством та судом, зазнав негативних наслідків, які продовжувалися для позивача після закриття кримінального провадження стосовно нього, а саме, необхідність відновлення немайнових втрат, тривалість такого відновлення, тяжкість вимушених змін у життєвих і суспільних стосунках, зниження престижу, репутації, йому був необхідний час та зусилля для відновлення попереднього стану, сама можливість такого відновлення у необхідному обсязі в повній мірі не могла бути реалізована, тому наявні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди та сум, сплачених за надання йому юридичної допомоги в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Суд першої інстанції обгрунтовано визначив розмір морального відшкодування, врахувавши розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи і зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У вересні 2019 року Міністерство внутрішніх справ України та Пирятинський районний суд Полтавської області подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України та Пирятинського районного суду Полтавської області, витребувано цивільну справу № 742/2867/18-ц з Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Полтавської області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 рокувизнано неподаною та повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною третьою статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України мотивована тим, що вважає оскаржувані судові рішення незаконними, необгрунтованими та прийнятими при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Ні позовна заява, ні додані до неї докази, ні обставини, встановлені при розгляді справи, не доводять вину Міністерства внутрішніх справу України в спричиненні позивачу шкоди. В оскаржуваних рішеннях не зазначено та не встановлено причетність Міністерства внутрішніх справ України до спричинення ОСОБА_1 моральної та/або матеріальної шкоди.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 641 утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ. Новостворений центральний орган внутрішніх справ не є ані правонаступником міліції, ані структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України.
У зв`язку з набранням 07 листопада 2015 чинності Законом України "Про Національну поліцію"функції щодо відкриття кримінальних проваджень та їх розслідування, а також процесуальне керівництво їх розслідування передано до органів Національної поліції.
Міністерства внутрішніх справ України та Національна поліція є окремими центральними органами виконавчої влади.
Отже, позивач заявив вимоги до Міністерства внутрішніх справ України, яке його прав і інтересів не порушувало та, відповідно, не може нести відповідальність перед ним.
Крім того, добровільна відмова позивача від безоплатного адвоката та укладення угоди на отримання платних послуг захисника не породжує обов`язку держави щодо відшкодування витрат позивача.
Касаційна скарга Пирятинського районного суду Полтавської області мотивована тим, що ні Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, ні Чернігівським апеляційним судом не надано належної оцінки доводам Пирятинського районного суду Полтавської області в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат, понесених ним на правову допомогу адвоката, а також щодо стягнення витрат з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 14 400 грн.
В укладених між адвокатом Карпенком В. К. та клієнтом ОСОБА_1 договорах не визначений розмір гонорару адвоката, з чого він складається та порядок його внесення, а також не вказані засади обчислення гонорару.
При цьому судом першої інстанції та апеляційним судом надано оцінку копіям актів виконаних робіт та квитанціям до прибуткового касового ордеру на суму 103 260 грн та документам на суму 14 400 грн.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.
При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності га справедливості.
Однак вказані принципи при обчисленні розміру моральної шкоди ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції враховані не були, тому стягнутий розмір моральної шкоди 250 000 грн є надто завищеним.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Пирятинського районного суду Полтавської області, в яких зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Пирятинського районного суду Полтавської області задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.