Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 609/1500/17
провадження № 61-41638св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А .А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
Петрова Є. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Шумська державна нотаріальна контора Тернопільської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Бершадської Г. В., Гірського Б. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Шумської державної нотаріальної контори Тернопільської області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4, який склав заповіт на його користь на все належне йому майно. Після смерті батька відкрилась спадщина на житловий будинок, земельну ділянку та вклади в Публічному акціонерному товаристві "Ощадбанк" (далі - ПАТ "Ощадбанк"). На момент смерті батька він проживав разом із ним, тому вважається таким, що вступив в управління спадковим майном.
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2013 року за ним визнано право власності на спадкове майно після смерті батька: земельний пай та грошові вклади, проте через відсутності коштів він не переоформив житловий будинок, за яким здійснював догляд. При зверненні в 2017 році до Шумської державної нотаріальної контори Тернопільської області для оформлення права на житловий будинок, йому стало відомо, що відповідач оформила на своє ім`я право на спадщину - спірний житловий будинок, чим порушила його право як спадкоємця за заповітом, який вже прийняв частину спадкового майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач своєчасно у визначений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, тому їй як спадкоємиці першої черги правомірно видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що складається з житлового будинку, хліва, літньої кухні, погребу, огорожі, воріт, вартістю 50 295,00 грн, та знаходиться на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 31 травня 2016 року державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Тернопільської області на майно
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Скасовано рішення державного нотаріуса Шумської державної нотаріальної контори Тернопільської області від 31 травня 2016 року про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 265, яке видане 31 травня 2016 року Шумською державною нотаріальною конторою Тернопільської області у спадковій справі № 11/2013 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 200,00 грн судового збору. Повернуто ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги, який внесено згідно з платіжним дорученням від 04 квітня 2018 року № 0.0.1003909257.1.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 відповідач не виконала вимог нотаріуса і не подала належно оформлену заяву про прийняття спадщини, що підтверджено відсутністю в спадковій справі № 11/2013 належно оформленої відповідачем заяви, отже, не прийняла спадщину у визначений законом строк. За таких обставинах у нотаріуса були відсутні підстави оформлювати на ім`я відповідача свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .
Як наслідок, у нотаріуса були відсутні підстави оформлювати право на успадкування відповідачем об`єкту нерухомості та внесення ним як державним реєстратором запису про право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми цивільного законодавства.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач не проживав зі спадкодавцем на момент його смерті; з 17 вересня 2012 року до 31 травня 2016 року жодних заяв від інших спадкоємців до нотаріуса не надходило, позивач до нотаріуса звернувся лише у 2017 році.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину першу статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не застосував частину другу статті 1270 ЦК України, частину першу статті 1272 ЦК України, не взяв до уваги, що у ОСОБА_1 відсутнє право на прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1270 ЦК України.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 07 липня 2008 року ОСОБА_4 склав заповіт на все належне йому майно на користь ОСОБА_1, заповіт є чинним. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2013 року у справі № 609/832/13-ц за ОСОБА_1 визнано право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,58 га, яка знаходиться на території Вілійської сільської ради Шумського району Тернопільської області, та на грошові кошти в ПАТ "Ощадбанк". Рішення є чинним і відповідачу відомо про нього.
Згідно зі свідоцтвом про право власності від 20 серпня 1989 року, житловий будинок АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, головою якого був спадкодавець ОСОБА_4 20 серпня 1989 року жилий будинок зареєстровано в Кременецькому міжміському бюро технічної інвентаризації за номером 128 в реєстровій книзі № 1. Інший член колгоспного двору - мати сторін ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14 березня 2013 року державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Тернопільської області на підставі заяви, яка датована 24 лютого 2013 року і на якій справжність підпису спадкоємця - відповідача нотаріально не засвідчена, заведено спадкову справу № 11/2013 після смерті ОСОБА_4 Ця заява надійшла з м. Кременця, що вбачається з тексту повідомлення, доданого до спадкової справи, але не пронумерованого конверта з поштовим штемпелем від 13 березня 2013 року.
14 березня 2013 року ОСОБА_2 надіслано повідомлення про необхідність з`явитись особисто до нотаріуса або надати належним чином оформлену заяву, справжність підпису на якій повинна бути засвідчена нотаріально. Ця дія державного нотаріуса обумовлена чинним на той час підпунктом 3.5 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Належним чином оформлена заява ОСОБА_2 в шестимісячний строк до нотаріальної контори не надійшла, що відомо зі спадкової справи № 11/2013, відповідач особисто до нотаріальної контори не з`явилась і не надіслала належним чином оформлену заяву до 17 березня 2013 року.
28 лютого 2013 року ОСОБА_2 вибула з України і повернулась до України 27 жовтня 2013 року.
31 травня 2016 року на підставі особисто поданої ОСОБА_2 заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідачу видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належав ОСОБА_4 . При цьому в заяві зазначено, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.
31 травня 2016 року державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Тернопільської області внесено запис № 14807997 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться на АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України, передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.