Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 295/16144/18
провадження № 61-17569св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Верховний Суд,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верховного Суду та просила стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що Верховним Судом при розгляді її клопотань про перегляд судових рішень у справі № 296/3557/16-а та про ухвалення окремої ухвали відносно судді Великої Палати Верховного Суду допущені численні порушення норм чинного законодавства, чим заподіяно їй моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, погіршенні стану здоров`я, відносин з оточуючими людьми, що позбавило її можливості в реалізації звичок та бажань.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01 серпня 2019 року закрито провадженняу вказаній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з огляду на те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01 серпня 2019 року без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що дана позовна заява не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду її апеляційної скарги апеляційний суд, зловживаючи службовим становищем, тобто умисно, всупереч інтересам служби, з метою приховати протиправні діяння Верховного Суду, який незаконно повернув їй клопотання листами, без ухвалення судового рішення, постановив завідомо неправдиву постанову, чим істотно порушив норми процесуального та матеріального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
30 жовтня 2019 року справа № 295/16144/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Встановлено, що підставою звернення ОСОБА_1 з позовними вимогами до Верховного Суду є оскарження дій суду щодо безпідставної відмови у розгляді її клопотання від 12 листопада 2018 року про перегляд судових рішень, а саме: ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 03 листопада 2016 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суд від 13 грудня 2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 грудня 2016 року, а також клопотання від 10 листопада 2018 року про ухвалення окремої ухвали стосовно судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_2 по справі № 296/3557/16-а.
Тобто, підставою звернення ОСОБА_1 з позовними вимогами до суду є по суті оскарження процесуальних дій суду, пов`язаних з розглядом справи позивача в касаційному суді.
Закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду, пов`язаних з розглядом судової справи. І хоча позивач не заявляє вимогу про визнання таких дій суду протиправними, вважаючи їх підставою позову про відшкодування відповідачем моральної шкоди, колегія суддів зауважує, що вирішення заявленої до відповідача (суду) позовної вимоги, підставою для якої вказані незаконні дії цього суду, що виразилися у безпідставній відмові у розгляді клопотань, передбачатиме оцінку таких дій, що є втручанням у здійснення правосуддя відповідачем (судом).