ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №501/28/17
касаційне провадження №К/9901/15717/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 (головуючий суддя: Косцова І.П., судді: Стас Л.В., Турецька І.О.) у справі №501/28/17 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов`язання здійснити перерахунок та поновлення виплати пенсії,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - відповідач), в якому просила зобов`язати Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 із врахуванням пільгового стажу, всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства України на визначений пенсіонером банківський рахунок.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що хоча і проживає постійно за кордоном, однак є громадянкою України, а тому має такі ж конституційні права, як й інші громадяни держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 02.03.2017 адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано відповідача здійснити поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2016.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою від 06.03.2017 суд першої інстанції зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та поновлення виплати позивачці пенсії за віком з 07.10.2009 до 27.03.2014 із урахування індексації, визначеної частиною першою статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), а також здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 28.03.2014 до 01.12.2016.
Ухвалюючи такі рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як громадянка України, має право на виплату раніше призначеної їй пенсії в незалежності від фактичного місця проживання. Належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання пенсійний орган здійснити поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 скасовано постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 02.03.2017 та додаткову постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 06.03.2017 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: зобов`язано Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянути подану представником позивачки заяву від 01.12.2016 про перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка, як і інші громадяни держави, має гарантоване конституційне право на належне соціальне забезпечення, незалежно від місця проживання. Поряд з цим, з огляду на те, що пенсійним органом рішення в порядку та у спосіб, встановлений законодавцем щодо поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії не приймалось, належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про поновлення виплати пенсії.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а справу направити на новий розгляд. Касаційна скарга обґрунтована тим, що для вирішення порушеного у заяві питання з поновлення виплати позивачці пенсії останній необхідно особисто звернутися до пенсійного органу із заявою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є громадянкою України, яка до жовтня 1993 року отримувала пенсію за віком, виплата якої була припинена у зв`язку з її виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.
01.12.2016 представник позивачки звернувся до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про перерахунок та поновлення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства, як непрацюючому пенсіонеру.
До заяви про поновлення та перерахунок пенсії додано нотаріально посвідчені копії довіреності та паспорту, акт встановлення пільгового стажу, копія довідки УСП Іллічівської міської ради, заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок; нотаріально посвідчену копію картки платника податків; копію паспорта представника.
Листом від 15.12.2016 року №106/Р-01 позивачку повідомлено, що для поновлення виплати пенсії їй необхідно особисто звернутися до пенсійного органу з паспортом громадянина України або посвідкою на постійне місце проживання.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.