ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №420/3253/19
адміністративне провадження №К/9901/29591/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2019 у складі судді Харченко Ю. В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у складі колегії суддів: Запорожана Д. В., Осіпова Ю. В., Танасогло Т. М. у справі № 420/3253/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років;
- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського районного відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нову фотокартку у зв`язку з досягненням 45 років.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2019 позовні вимоги задоволено.
2.1. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. У зв`язку з досягненням 45-річного віку, 22.05.2019 позивач звернувся до Малиновського районного відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із заявою щодо вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки.
3.2. За результатами розгляду вищеозначеної заяви ОСОБА_1 від 22.05.2019 Малиновським районним відділом у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на адресу заявника надіслано лист-відповідь від 24.05.2019 № 5114/75-М, яким відмовлено у вклеюванні нової фотокартки до паспорта зразка 1994 року серії НОМЕР_1 по досягненню ОСОБА_1 45-річного віку, оскільки згідно з паспортом серії НОМЕР_1, виданого Барським РВ УМВС України в Вінницькій області 24.04.1996 позивач досяг 47-річного віку.
3.3. Відповідачем обгрунтовано відмову положеннями абзацу 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745) якщо особа, яка досягла 25- чи 45- річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, їй здійснюється обмін паспорта.
3.4. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає дії відповідача протиправними.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що неможливість отримання паспорта у формі книжечки законодавством не визначена, а тому будь-яке обмеження прав і свобод особи без чіткого та законодавчого закріплення є необґрунтованим. Посилаючись на правову позицію, висловлену Верховним Судом у рішенні від 07.02.2019 у справі № 803/1306/17, суди прийшли до висновку про протиправність відмови відповідача у вклеюванні нової фотокартки до паспорта зразка 1994 року у зв`язку з досягненням позивачем 45-річного віку.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача про відсутність законодавчо визначених процедур для надання адміністративної послуги стосовно якої позивач звернувся до органу державної влади. Крім того, скаржник зазначає про втручання в дискреційні повноваження органу міграційної служби.
6. Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України 06.07.2005 № 2747-IV (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
10. Положеннями частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
11. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (надалі - Закон № 5492-VI) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
12. Частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
13. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
14. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
15. Відповідно до частини другої та третьої статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи. Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
16. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
17. У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
18. Положеннями частини першої статті 13 Закону № 5492-VI передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
19. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
20. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, <…> містять безконтактний електронний носій.
21. Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
22. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
23. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
24. На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону № 5492-VI Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (надалі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
25. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992№ 2503-XII;