ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №814/541/16
адміністративне провадження №К/9901/15939/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу 814/541/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа - Національна поліція України
про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (постановлену у складі судді: Князєв В.С.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Крусян А.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції Миколаївській області (далі - відповідач ), третя особа - Національна поліція України в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 року № 53 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з 24.03.2016 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.03.2016 року до дати винесення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю звільнення, яке відбулось за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), не було. Атестаційною комісією не досліджувалась інформація про результати службової діяльності позивача, не досліджені обставини сумлінного ставлення позивача до своїх обов`язків. Вважаючи наказ про звільнення незаконним, позивач просив поновити його на посаді.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 року № 53 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції України;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області;
- зобов`язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.03.2016 року до дати винесення судового рішення без відрахування податків та зборів;
- постанову в частині поновлення позивача на посаді та стягнення суми середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць без відрахування податків та зборів допущено до негайного виконання.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - задоволено частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - скасовано в частині задоволення позову щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.03.2016 року до дати винесення судового рішення без врахування податків та зборів та прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2016 року по 08.02.2017 року у розмірі 54 510 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот десять) грн., яке визначено без врахування податків та зборів.
В іншій частині постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - залишена без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині нарахування та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суди в мотивувальній частині судового рішення зобов`язані вказати розмір такої виплати, період вимушеного прогулу та навести відповідний розрахунок такої суми, відповідно до висновку висловленому у пункті 10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі". Проте судом першої інстанції зазначеного вказано не було. Розраховуючи середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу керувався п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, шляхом множення середньоденної заробітної плати за два останні місяці роботи на число робочих днів.
Залишаючи без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність звільнення позивача, яке відбулося за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених Законом №580-VIII не було. Також зазначив, що п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII не передбачено проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції в тому числі і щодо присвоєння спеціального звання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 лютого 2017 року відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 5 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закон №580-VIII. Також вказує, що суди попередніх інстанцій фактично надали оцінку підставам прийняття рішення атестаційною комісією і таким чином перебрали на себе дискреційні повноваження останньої, прийнявши рішення про відповідність позивача займаній посаді. Окрім того, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції неправильно розраховано період вимушеного прогулу позивача з 25.03.2016 по 08.02.2017 (дата ухвалення постанови апеляційним судом), оскільки судом не враховано, що позивача на виконання рішення суду у цій справі, поновлено на службі в поліції 22.07.2016 відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області№194 о/с на посаді слідчого та отримував грошове забезпечення. Внаслідок чого надмірно стягнув з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі особистої заяви позивача, наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 3 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону №580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції в порядку переатестування на посаду слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.
Вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, також свідчить про те, що відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом №580.
На виконання доручення Національної поліції України від 28.01.2016 року, Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області виданий наказ № 52 від 01.02.2016 "Про проведення атестування особового складу ГУНП України в Миколаївській області" на підставі статті 57 Закону №580 та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 № 1465.
02.03.2016 року позивач пройшов атестацію. У протоколі №15.00004689.0023367 зазначено, що під час проведення атестування досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформації з відкритих джерел.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційна комісія № 1 прийняла рішення, в якому зазначено, що позивач не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
За результатами розгляду скарги апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 12.03.2016 року № 15.00004689.002367, про відхилення скарги, оскільки під час співбесіди апелянт продемонстрував наднизький рівень теоретичних та практичних знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на займаній посаді. Не оперує професійними поняттями. Низька мотивація для подальшої служби в поліції. Неготовність до реформування системи.
Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 р. № 53 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції, звільнено зі служби в поліції (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол атестаційної комісії від 02.03.2016 р. № 15.00004689.002367.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із проходженням та звільненням позивача зі служби в поліції.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ.
Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
Пункти 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.
Частина 1 статті 17 Закону №580-VІІІ. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частина 1 статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.
Частина 2 статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться: