ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №826/17970/17
адміністративне провадження №К/9901/6972/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (колегія суддів: Ісаєнко Ю.А., Земляна Г.В., Лічевецький І.О.) у справі № 826/17970/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в місті Києві, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Департамент поліції охорони Національної поліції України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу від імені МВС підписано Отродою Т.Ю., проте на підтвердження повноважень надано копію довіреності, яка не відповідає приписам ст. 59 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що копія довіреності, яка додана до апеляційної скарги належним чином засвідчена уповноваженою на те особою.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
За приписами частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, вимога обов`язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і думка про допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві України, адже відповідно до наведеної вище частини п`ятої статті 59 КАС відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, а наступна частина цієї ж статті визнає правомірним також інший порядок засвідчення "визначений законом".
Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.