ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №127/17255/17
адміністративне провадження №К/9901/29678/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2017 року (головуючий суддя - Антонюка В.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.) у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про скасування вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 3 серпня 2017 року №5991/02.1-25/3,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2017 року позивач - управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 03.08.2017 №5991/02.1-25/3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №127/11107/16-а видано виконавчий лист, який звернуто до примусового виконання, 29.06.2017 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№54209758. Разом з тим, відповідно до паспортних даних, особа, що надала заяву на призначення пенсії 03.08.2015 - " ОСОБА_1 ", а в рішенні суду зазначено "зарахувати…. ОСОБА_1 ", тому управління не має можливості виконати рішення суду і вважає вимогу державного виконавця незаконною та просить її скасувати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що вимога державного виконавця це письмовий документ, який спрямований на виконання постанови суду, а не рішення у виконавчому провадженні, а отже, оскаржуватись не може. Суд зауважив, що в цьому випадку позивачу слід звертатись із позовом про визнання дій державного виконавця незаконними, а не скасування вимоги державного виконавця, прирівнюючи її до рішення державного виконавця.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2017 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками, зробленими судом першої інстанції, та зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні адміністративного позову, а доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
26 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - скаржник) на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що наявність розбіжностей в персональних даних особи, щодо якої необхідно виконати судове рішення, перешкоджає його виконанню. Скаржник посилається на те, що оскаржувана вимога державного виконавця винесена на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2017 у справі №127/11107/16-а, тоді як фактично виконавчий лист видано за постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №127/11107/16-а, а не за постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2017. Вважає, що спірна вимога державного виконавця винесена не у спосіб, що передбачений законодавством України, та з порушенням права особи на участь у процесі її прийняття без урахування пояснень управління пенсійного фонду.
Відповідачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято законні та вмотивовані рішення, а тому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №127/11107/16-а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.22017 скасовано та прийнято нову постанову, відповідно до якої зобов`язано управління зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, стаж роботи за Списком № 2- з 20.08.1984 і по 21.08.1992 на посаді машиніста бурної установки, у тому числі зайнятого бурінням розвідувально - експлуатаційних свердловин на воду завглибшки понад 50 м.; повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2015 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 29.06.2017 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №127/11107/16-а, виданого 22.06.2017 Вінницьким апеляційним адміністративним судом та направлено боржникові.
До управління 03.08.2017 надійшла вимога головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 03.08.2017 №5991/02.1-25/3. Зазначена вимога надіслана управлінню у зв`язку з примусовим виконанням постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі №127/11107/16-а за позовом ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, відповідно до паспортних даних, особа, що надала заяву на призначення пенсії 03.08.2015 - " ОСОБА_1 ", а в рішенні суду зазначено "зарахувати ОСОБА_1 ", тому управління не має можливості виконати рішення суду і вважає вимогу державного виконавця незаконною та просить її скасувати.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року№1404-VIII.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".