ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №826/20635/14
адміністративне провадження №К/9901/12293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року (головуючий суддя - Аблов Є.В., судді - Федорчук А.Б., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року (головуючий суддя - Грибан І.О., судді - Губська О.А., Ключкович В.Ю.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, скасування наказу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернулася в суд з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, в якому просила (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо непроведення службового розслідування стосовно начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області;
- визнати протиправним та скасувати з часу видання пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №2082/к від 22.09.2014 "Про проведення службового розслідування" щодо відсторонення від займаної посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області;
- визнати протиправною бездіяльність Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича щодо не здійснення контролю роботи комісії з проведення службового розслідування;
- стягнути з Міністерства юстиції України 10000 грн. моральної шкоди, судові витрати.
Позов було обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно та без дотримання встановленої процедури відсторонив від займаної посади позивача - начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, наслідком чого стало завдання їй значної моральної шкоди. Крім того, позивач свої вимоги обґрунтовувала наявністю з боку Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича численних фактів протиправних рішень, проявів бездіяльності із захисту прав людини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд виходив з того, що у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області відповідно до наказу Міністерства юстиції від 27.10.2014 №2331/к, Міністерством юстиції України видано наказ №2347/к від 28.10.2014, яким пункти 1, 2, 3 наказу Міністерства юстиції від 22.09.2014 №2082/к "Про проведення службового розслідування" втратили чинність. З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування з часу видання пункту 3 наказу Міністерства юстиції України №2082/к від 22.09.2014 "Про проведення службового розслідування" щодо відсторонення від займаної посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області задоволенню не підлягають. Суд вказав, що листом Міністерства юстиції України від 17.10.2014 позивачу запропоновано надати пояснення з приводу виявлених порушень, однак ОСОБА_1 відмовлено у наданні таких пояснень, про що складено відповідний акт від 22.10.2014, який завізовано заступником директора Департаменту кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції - Грибанем С.О., заступником директора Департаменту кадрової роботи та державної служби - начальником відділу по роботі з кадрами територіальних органів юстиції - Лук`яненко Н.М. та головним спеціалістом відділу по роботі з кадрами територіальних органів юстиції Департаменту кадрової роботи та державної служби - Сініциною О.С. Також, суд зазначив, що наведене в сукупності свідчить про відсутність оскаржуваної бездіяльності щодо непроведення службового розслідування, а відтак відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вказав, що позивачем не доведено причинного зв`язку відсторонення її від посади з виникненням у неї хвороби - стабільної стенокардії, оскільки за медичними даними, найчастішою причиною розвитку стенокардії є атеросклероз коронарних артерій, а біль при стабільній класичній формі стенокардії з`являється у зв`язку з фізичними зусиллями, емоційною напругою, чинниками довкілля.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року було скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним пункту 3 наказу Міністерства юстиції України №2082/к від 22.09.2014 "Про проведення службового розслідування". Позовні вимоги в цій частині залишено без розгляду. В іншій частині постанову залишено без змін.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги про визнання протиправним пункту 3 наказу Міністерства юстиції України №2082/к від 22.09.2014 "Про проведення службового розслідування", суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з оскаржуваним наказом позивач ознайомлена 26.09.2014 року, про що вона особисто зазначає у запереченнях від 29.09.2014 на акт службового розслідування Головного управління юстиції у Львівській області від 09.09.2014 (а.с. 66). Втім, позивач направила даний позов до суду поштою лише 20.12.2014, тобто після спливу строку, визначеного ч.3 ст.99 КАС України. Разом з тим, суд вказав, що доводи позивачки про перебування на лікарняному спростовуються наявними в матеріалах справи копіями листків непрацездатності, з яких вбачається, що після 29.09.2014 позивачка на лікарняному не перебувала. Режим лікування амбулаторний (а.с.59-60). Отже, суд зробив висновок, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення з даним позовом до суду. Колегія суддів зауважила, що на порушення позивачкою строку звернення до суду звертав увагу відповідач в суді першої інстанції. Натомість, суд першої інстанції в порушення приписів ст.100 КАС України в цій частині відмовив в задоволенні позову, замість того, що б залишити його без розгляду.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо їх необґрунтованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
29 лютого 2016 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року та просив їх скасувати та задовольнити позовні вимоги або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги (з урахуванням доповнень від 29.02.2016) скаржник зазначив, що пункт 3 наказу №2082/к від 22.09.2014 є протиправним, оскільки його прийнято з порушеннями, а саме рішення про відсторонення прийнято за відсутності подання голови комісії з службового розслідування, та просить з цих підстав скасувати його з часу видання. Стосовно залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправним пункту 3 наказу Міністерства юстиції України №2082/к від 22.09.2014 "Про проведення службового розслідування", скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що позивач скористався порядком досудового вирішення спору, а отже строк повинен обчислюватися з дати коли скаржник дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень щодо відсторонення або по закінченню строку, коли такий розгляд мав відбутись. Суди взагалі не з`ясували коли розглянуто скаргу, подану 29.09.2014 під час службового розслідування щодо рішення про відсторонення. Також, скаржник вказав, що судами не оцінено пояснень чому не вчинено жодних дій по проведенню службового розслідування. Крім того, скаржник просив суд касаційної інстанції дати правову оцінку процесуальним порушенням суду першої інстанції, зокрема, щодо Журналу судового засідання від 18.09.2015 стосовно того, що в судових дебатах позивач просить суд відмовити в позовних вимогах, хоча з технічного засобу фіксації судового розгляду даного факту не вбачається. Також, даний Журнал не відображає рішення головуючого судді повернутись до з`ясування обставин справи на стадії дослідження доказів.
Відповідачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких Міністерство зазначило, що судом апеляційної інстанції правильно були застосовані приписи ст.ст. 99, 100 КАС України до позовних вимог про визнання протиправним пункту 3 наказу Міністерства юстиції України №2082/к від 22.09.2014 "Про проведення службового розслідування". Вказав, що позивачем не доведено, що внаслідок допущеної відповідачами, на думку позивача, бездіяльності останнє призвело до порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідач просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказ №2082/к від 22.09.2014 р. "Про проведення службового розслідування" прийнято відповідачем з метою об`єктивного розгляду матеріалів службового розслідування стосовно начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1. та звернення працівників Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, поданого на особистому прийомі Міністра юстиції України 19 вересня 2014 року.
Вказаним наказом:
1) з 22 вересня 2014 року призначено службове розслідування стосовно начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1.;
2) утворено комісію з проведення службового розслідування із затвердження персонального складу;
3) на час проведення службового розслідування відсторонено начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1 . від займаної посади;
4) скасовано накази Міністерства юстиції від 18 вересня 2014 №2039/к та від 19 вересня 2014 року № 2060/к.
З оскаржуваним наказом позивач ознайомлена 26.09.2014, про що вона особисто зазначає у запереченнях від 29.09.2014 на акт службового розслідування Головного управління юстиції у Львівській області від 09.09.2014 (а.с. 66).
Листом Головного управління юстиції у Львівській області від 07.10.2014 №1824 до Міністерства юстиції було надіслано пояснення з приводу зазначених у скаргах порушень.
Листом Міністерства юстиції України від 17.10.2014 позивачу запропоновано надати пояснення з приводу виявлених порушень. Однак від надання пояснень позивач відмовилася, про що складено відповідний акт від 22.10.2014.
В подальшому, позивача звільнено із займаної посади на підставі наказу Міністерства юстиції України №2347/к від 28.10.2014.
В зв`язку із звільненням позивача та припиненням нею державної служби Міністерством юстиції України видано наказ №2331/к від 27.10.2014, яким пункти 1, 2, 3 наказу Міністерства юстиції від 22.09.2014 року №2082/к "Про проведення службового розслідування" втратили чинність, та який позивачем не оскаржується.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.